Грамемна структура категорії неозначености в українській мові

Abstract

У монографії цілісно досліджено самостійну, некорелятивну, когнітивно орієнтовану функційно-семантичну категорію неозначености, яку розглянуто крізь призму функційно-категорійної концепції та з огляду на пріоритетність змістових параметрів, сукупність рангово представлених функційних зон і засобів маркування. Визначено її внутрішню організацію, розмежовано граматичні значення першого (чотирнадцять грамем) і другого (одинадцять грамем) рангів, запропоновано термінологійні одиниці на їхнє позначення. Докладно схарактеризовано морфологійну палітру засобів експлікації неозначености, які відповідно до змістових ознак ранжовано на центр, напівцентр, периферію й абсолютну периферію. Основні теоретичні положення побудовані на сучасному мовному матеріалі, дібраному з текстів різних стилів і жанрів. Особливої уваги надано медійним публікаціям періоду активної фази російсько-української війни, засвідчені в них маркери неозначеної семантики проаналізовано в площині комунікативно-прагаматичного потенціалу та стилістичної своєрідности.