Ставлення до хвороби у осіб з цукровим діабетом І типу

Abstract

Магістерська робота присвячена вивченню ставлення до хвороби осіб із цукровим діабетом І типу, який є хронічним захворюванням, що значно впливає на якість життя пацієнтів. У дослідженні брали участь 45 пацієнтів віком від 18 до 40 років. Робота спрямована на аналіз психоемоційних реакцій, змін ставлення до хвороби на різних етапах її перебігу, а також визначення впливу соціальних факторів на сприйняття захворювання. Дослідження підтвердило три гіпотези: - Негативне ставлення до хвороби взаємопов’язане з низькою якістю життя, фізичним станом та розвитком ускладнень. Зокрема, 73.3% респондентів почуваються нещасливими через хворобу, а 66.7% відчувають обмеження у соціальному житті. - Ускладнення хвороби суттєво впливають на ставлення до неї. Респонденти, які мали ускладнення, частіше зазначали низький рівень задоволеності фізичним станом (33.3%), настроєм (33.4%) і соціальною активністю (26.7%). - Результати підкреслюють важливість соціальної підтримки, яку 95% респондентів вважають ключовим чинником адаптації. Соціальні зв’язки сприяють зниженню рівня стресу та покращенню психологічного стану. Важливою частиною роботи є розробка психологічних методів підтримки пацієнтів. Серед них виділяються символ-драма, метафоричні асоціативні карти (МАК карти) та драмо-терапія. Символ-драма дозволяє пацієнтам глибше розуміти власні емоції, знижувати рівень тривоги та покращувати саморегуляцію. Використання МАК карт допомагає пацієнтам виразити підсвідомі переживання через інтерпретацію зображень, що стимулює рефлексію та сприяє кращій адаптації до життя з хворобою. Драмо-терапія дозволяє відтворювати складні емоційні ситуації, підвищувати емпатію та знаходити нові стратегії для подолання стресу. Практичне значення роботи полягає у створенні комплексних корекційних програм, що враховують індивідуальні особливості пацієнтів із цукровим діабетом І типу. Запропоновані методи спрямовані на покращення якості життя, підтримку емоційної стійкості та соціальної адаптації пацієнтів. Робота має наукову новизну, оскільки акцентує увагу на специфічних психологічних аспектах цукрового діабету І типу, який, хоча й становить лише 10% випадків захворювання на діабет, має значні відмінності у впливах на психоемоційний стан пацієнтів.