Синтаксичні особливості західнополіських говірок (на матеріалі фольклорних текстів)

Abstract

У статті на матеріалі записів фольклору проаналізовано й детально прокоментовано діалектні відмінності в структурі словосполучень, побудові простих і складних речень у західнополіських говірках. ґрунтовна й надійна джерельна база з достовірним фактажем уможливила зробити висновок, що мовно-територіальний вияв синтаксичного устрою говірок Західного Полісся характеризується набагато більшою єдністю, ніж на фонетичному чи морфологічному рівнях. Відзначено, що в дослідженнях із української діалектології в центрі уваги перебуває фонетика говірки, словозміна і формотворення частин мови, лексичне розмаїття номенів, натомість під час опису синтаксичного рівня науковці, на жаль, просто констатують наявність певних аналізованих явищ без належного фахового лінгвістичного коментаря про їх структурний статус чи ступінь поширення. Підкреслено, що синтаксис, без сумніву, як вищий рівень граматичної ієрархії може бути цілком самодостатнім об’єктом вивчення. Для створення повноцінного й усебічного опису будь-якого говору необхідна інформація про всі його системні рівні. Проаналізовані фольклорні тексти виразно розкривають, увиразнюють, доповнюють та удокладнюють свідчення діалектографічних праць про синтаксичний лад західнополіських говірок. Виявлено як лінгвальні маркери регіону, властиві лише місцевим говіркам, так і риси, які свідчать про контактування з іншими діалектними системами, зокрема з говорами південно-західного наріччя. З’ясовано інформативний потенціал та евристичні можливості автентичних текстів фольклору як невичерпної й багатовимірної бази для діалектології та суміжних наук.