Вікова динаміка професійного самовизначення дітей з особливим потребами

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження вікової динаміки професійного самовизначення дітей з особливими потребами (7-11 класи), які мають вади психофізичного розвитку. Розкрито сутність та значення процесу професійного самовизначення для учнів з особливими потребами, які навчаються у спеціалізованому навчально-реабілітаційному центрі. Вказано, що значна частина молодих людей, які мають вади психофізичного розвитку, стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з вибором професії, профілю подальшої освіти, подальшим працевлаштуванням. Метою наукового пошуку було – виявити та дослідити закономірності і особливості професійного самовизначення у дітей з особливими потребами у різні вікові періоди. У статті обґрунтовується, що своєрідність інтелектуального і фізичного розвитку дітей з інтелектуальною недостатністю не дозволяє ставити питання про вільний вибір професії самим учнем, на відміну від учнів загальноосвітньої школі. В емпіричному дослідженні брали участь учні Луцького навчально-реабілітаційного центру. Досліджено, що найбільш чітко виражена схильність до певного типу професій відстежується в учнів 9 та 11 класів. Найменш чітко виражена схильність до певного типу професій – в учнів 7 та 10 класів. Віковий період семикласників характеризується широким діапазоном інтересів та пізнавальною активністю. Учні в 10-му класі характеризуються невизначеністю та страхом перед дорослим життям, а також розумінням того, що в них є ще час для роздумів над майбутнім життям. Досліджено показники сформованості інтересів у випускних класах (9 і 11 класи), які вказують на специфіку цього вікового періоду – перебування у ситуації вибору подальшого освітнього шляху і до якої сфери професійної діяльності варто готуватися у майбутньому, та визначено чіткі відмінності у мотиваційних комплексах учнів на різних вікових етапах розвитку.