Регулятивна організація топонімів у сучасному українському художньому тексті

Abstract

У статті проаналізовано функціювання топонімів у сучасній українській художній прозі та встановлено їхню участь в оформленні текстової категорії регулятивності, яка контролює адекватне сприйняття художньої інформації. З’ясовано, що регулятивність топонімів залежить від макро- чи мікропозиціювання їх у текстовому просторі, формування на їхній основі мережі стилістичних прийомів, спеціального впорядкування топонімних сигналів регулятивними способами – повтором, конвергенцією, винесенням топоназви в сильну позицію, контрастуванням, мовною грою.