Нові релігійні рухи: спроба соціологічного розуміння

Abstract

У статті поставлено питання про недостатню теоретичну розробленість поняття «нові релігійні рухи» у вітчизняній соціології. Акцентовано увагу на тому факті, що в науковому дискурсі постала потреба в альтернативному понятті щодо використовуваних раніше термінів «секта» й «культ», які стали більш публіцистичними та отримали однозначне оцінне забарвлення. Для науки необхідне поняття, що буде об’єктивно нейтральним і дасть змогу охопити максимально широкий спектр об’єднань, відповідних традиційним релігіям. Для досягнення поставленої мети – проаналізовано напрацювання зарубіжних науковців у сфері вивчення нових релігійних рухів і приведено теоретичну інтерпретацію цього поняття в межах соціології. Аби уникнути хронологічної обмеженості під час вивчення нових релігійних рухів і підкреслити їх високу динамічність, автором запропоновано власне тлумачення цього поняття, визначаючи нові релігійні рухи через соціальний рух з оригінальним ученням, нове для конкретного суспільства. Також зроблено висновок про перспективи подальшого використання цього поняття на теоретичному рівні й в емпіричних дослідженнях. The article raises the question of the insufficient theoretical elaboration of the concept of new religious movements in Ukrainian sociology. The author focuses attention on the fact that in the scientific discourse there arose a need for an alternative notion of the previously used terms «sect» and «cult», which became more publicistic and are estimated. For science, it is necessary to have a concept that will be objectively neutral and will allow maximum coverage of a wide range of associations alternative to traditional religions. To achieve this goal, the author analyzes the developments of foreign authors in the study of new religious movements and brings his theoretical concept of this concept within sociology. The author considers approaches in studying new religious movements by L. Grigorieva, E. Balagushkin, B. Falikova, R. Stark and U. Bainbridge, R. Wallis, J. Beckford, A. Barker. Based on the analysis, the author proposes his definition of new religious movements, which will avoid chronological limitations in the study of new religious movements, emphasize their novelty for a particular society and their high dynamism. A conclusion is drawn about the prospects for further use of this concept at the theoretical level and in empirical studies.