Соціокультурний міф в історичному романі Д. С. Мережковського «Антихрист. Петро і Олексій»

Abstract

У статті вивчається соціокультурний міф, зароджений у певних суспільних колах на конкретних географічних територіях, який відображено в цьому романі. Проаналізовано метаісторичну роль царя Петра в контексті соціокультурного міфу про нього, наповненого апологетичним й антагоністичним змістом. Д. С. Мереж¬ковський наводить ті самі аргументи стосовно Петра-антихриста, які проголошували старообрядці на почату ХVІІІ ст. Особистість Петра побудована на антитезі: цар – носій суто індивідуальних рис, а його син, Олексій, висловлює ідеї народного духу. Олексій, на відміну від батька, – людина Божа. Міф стверджує, що він названий на честь Святого Олексія – людини Божої. Соціокультурний міф, що складає основу роману «Антихрист. Петро і Олексій», тісно пов’язаний із релігійним світоглядом письменника, який сфокусував свою увагу на історико-міфологічних аспектах образу Христа.The article studies the socio-cultural myth that originates in certain social surroundings as well as a geographical area and finds its reflection in the novel in question. It analyzes metahistorical role of the Tsar Peter in the context of the existing socio-cultural myth of him with apologetic and antagonistic contents. In his novel D. S. Merezhkovskiy appeals to the same arguments used by the Old Believers early in the eighteenth century in relation to Peter Antichrist. Peter’s personality is based on the antithesis showing the Tsar who is the embodiment of the individual as opposed to the 'purely Christian’ figure of Tsarevich Alexis.The myth claims to have been named in honor of Saint Alexis, a slave of God. The socio-cultural myth serving as a plot for the novel «Antichrist. Peter and Alexis», is connected with religious views of the writer who focuses his attention on historical and mythological images of the Christ.