Реалізація зв’язності діалогу людини та віртуального співрозмовника

Abstract

Ідеться про когнітивні аспекти зв’язності, котрі впливають на її реалізацію, з метою їх втілення у моделюванні автоматичних діалогових систем. Розглянуто та охарактеризовано когнітивні процеси і компоненти, що забезпечують досягнення зв’язності у діалозі; відзначається особлива роль так званої орієнтувальної частини та ментальних репрезентацій у побудові семантично і прагматично когерентної діалогічної взаємодії. Доведено, що «орієнтувальна частина» допомагає налаштувати співрозмовника на активне сприйняття й ознайомити з контекстуальними аспектами взаємодії, а чітко структурована репрезентація знань формує тематично впорядковану основу для релевантного встановлення зв’язків. Отримані результати дали змогу сформулювати шляхи оптимізації роботи автоматичної діалогової системи. Як наслідок для віртуального співрозмовника змодельовано компоненти, котрі є суттєвими для реалізації зв’язності діалогу та втілення яких у розробці лінгвістично компетентного чат-бота дозволило досягти природної і когерентної діалогічної комунікації між людиною та машиною. This article is devoted to cognitive aspects of coherence which have influence on its realization with their further implementation in automatic dialogue systems modeling. The cognitive processes and components which ensure reaching the coherence in a dialogue are examined and characterized; a crucial role of the so-called “orientation section” and mental representations in constructing semantically and pragmatically coherent dialogue interaction is emphasized. It has been proved that the “orientation section” helps to prepare an interlocutor for active perception and to acquaint him with contextual aspects of the interaction, while the accurately structured knowledge representation forms a thematically well-organized basis for the relevant establishment of the relations. The results of the research suggest the ways of optimizing the functioning of automatic dialogue systems. Consequently, the components which are essential for reaching the dialogue coherence have been modeled for virtual interlocutors, implementation of which in the development of the linguistically competent chat-bot made it possible to achieve the natural and coherent dialogue communication between the human and the machine