Міжрівнева категорія валентности: теоретичний і застосовний аспекти

Abstract

У статті запропоновано двовекторний опис категорії валентности: 1) схарактеризовано цілісну, системно вибудувану й поліаспектну модель її студіювання в річищі вербоцентричної концепції І. Р. Вихованця; 2) узагальнено методологійні процедури аналізу валентности, які запропонували послідовники відомого мовознавця-новатора; закцентовано на дослідженнях теоретичного й застосовного спрямування. Наголошено, що беззаперечну значущість алгоритму інтерпретації валености, який обґрунтував І. Р. Вихованець, увиразнюють трирівневий (лексичний, синтаксичний і морфологійний) підхід до її опису, розмежування семантичного та формально-синтаксичного різновидів, активного й пасивного виявів, орієнтація на кількість регульованих залежних позицій. Відзначено, що засади валентної граматики розвинено в теоріях мінімальних семантико-синтаксичних одиниць і семантико-синтаксичних залежностей, а також у транспозиційній та міжрівневій граматиках. У контексті апробації й виняткової важливости концепції І. Р. Вихованця проаналізовано дослідження прикладного характеру, що слугують орієнтиром у розв’язанні складних питань українського слововживання.