Розвиток креативності молодших школярів засобами штучного інтелекту у процесі навчання математики

Abstract

У статті обґрунтовано необхідність актуалізації способів використання штучного інтелекту (ШІ) як засобу формування креативності молодших школярів у процесі навчання математики. З цією метою було коротко означено зміст феномену «креативність здобувачів початкової освіти» та її значення у житті сучасної людини, а також проілюстровано зміст навчання математики дітей молодшого шкільного віку з розвитком цієї якості засобами ШІ. При цьому було досліджено випадки, коли вчителям початкових класів доцільно застосовувати інструменти ШІ для розвитку креативності молодших школярів при вивченні математики. Серед них було виділено: 1) види діяльності, які ШІ беззаперечно виконує краще, ніж людина (або є єдино можливим засобом); 2) високоінтенсивну дидактико-методичну освітню інформаційну діяльність, котра вимагає оперативного опрацювання великої кількості даних та продукування результатів за обмежений проміжок часу; 3) діяльність при якій необхідно мати уявлення про можливе ставлення до її результатів представників різних цільових груп; 4) адаптацію розробленого інформаційного продукту (інструкції, алгоритму діяльності, банку завдань чи тестів тощо) до специфіки сприйняття різних цільових груп; 5) допомогу ШІ у випадку «творчої кризи» педагогів; 6) використання ШІ при написанні машинних кодів, програмуванні. Наведено конкретні приклади використання чат-боту Gemini (як різновиду засобів ШІ) для формування креативності молодших школярів у процесі навчання математики на прикладі використання роботи з математичними мемами: описано специфіку складання промптів та аналізу результатів промптингу, зазначено проблеми, котрі можуть виникати при використанні штучного інтелекту в процесі формування і розвитку креативності засобами чат-боту Gemini (зокрема при синтезуванні графічних матеріалів). Сформульовано висновки та перспективи подальших розвідок найбільш перспективних напрямів наукових розвідок доцільно виділити дослідження методики використання засобів ШІ при формуванні окремих математичних компетенцій молодших школярів.

The need to update the methods of using artificial intelligence (AI) as a means of forming the creativity of younger schoolchildren in the process of learning mathematics was substantiated in the article. The meaning of the phenomenon of «creativity of primary school students» and its significance in the life of a modern person were briefly defined, and the meaning of teaching mathematics to primary school children with the development of this quality using AI tools for this purpose was also illustrated. Cases when it is advisable for primary school teachers to use AI tools to develop the creativity of younger students when learning mathematics also had investigated. Among them, the following were highlighted: 1) types of activities that AI undoubtedly performs better than humans (or is the only possible tool); 2) highly intensive didactic and methodological educational information activities, which require rapid processing of a large amount of data and production of results in a limited period of time; 3) activities in which it is necessary to have an idea of the possible attitude towards its results of representatives of various target groups; 4) adaptation of the developed information product (instructions, activity algorithm, task bank or tests etc.) to the specifics of perception of various target groups; 5) AI assistance in the event of a «creative crisis» of teachers; 6) the use of AI in writing machine codes and programming. Specific examples of using the Gemini chatbot (as a type of AI tool) to shape the creativity of younger schoolchildren in the process of learning mathematics were gave using the example of working with mathematical memes: the specifics of composing prompts and analyzing prompting results were described, problems that may arise when using artificial intelligence in the process of forming and developing creativity using the Gemini chatbot (in particular, when synthesizing graphic materials) were identified. Conclusions and prospects for further exploration of the most promising areas of scientific exploration were formulated, in particular, research on the methodology of using AI tools in the formation of individual mathematical competencies of younger schoolchildren was highlighted.