https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22616 Thu, 10 Sep 2026 17:50:16 GMT 2026-09-10T17:50:16Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22630 Назва: Особливості копінг-стратегій у людей з різними ціннісними орієнтаціями Автори: Хазратова, Нігора; Малімон, Людмила; Олійник, Алла Короткий огляд (реферат): Метою статті є виклад результатів дослідження особливостей вибору різних копінг-стратегій людьми з різними ціннісними орієнтаціями в контексті підтримки власного психічного здоров’я та благополуччя. Методи. Для виявлення копінг-стратегій застосовувалися психодіагностичні тестові методики К.Томаса і М. Лазаруса, для діагностики цінностей – тестова методика Е. Помиткіна. Додатково була застосована методика вивчення особистості «Велика П’ятірка». Результати. Виявлено копінг-стратегії, до яких найчастіше вдаються люди з різними ціннісними орієнтаціями: з домінуванням духовних цінностей – до стратегій дистанціювання та уникнення, індивідуалістичних – самоконтролю та конфронтації, соціальних – до пошуку соціальної підтримки, позитивної переоцінки, сімейних – до копінг-стратегій планування розв’язання проблеми та прийняття відповідальності. Виявлено, що чоловіки порівняно з жінками частіше обирають копінг-стратегії конфронтації, уникнення та компромісу, комбінація яких конкретизує зміст маскулінних гендерних ролей в нашій культурі. На основі кластерного аналізу виокремлено три типи реалізації копінг-стратегій: 1) «індивідуалісти» -- носії індивідуалістичних цінностей, які розраховують на себе, критично ставляться до інших і практикують копінг-стратегію самоконтролю; 2) «соціальні оптимісти» -- носії соціальних цінностей, що обирають стратегію соціальної підтримки; 3) «інтроверти» -- носії духовних цінностей, що практикують копінг-стратегії дистанціювання та уникнення, зосереджені на собі і не орієнтуються на інших. Носії сімейних цінностей розподілилися по перших двох кластерах. Висновки. Представники різних ціннісних орієнтацій реалізують різні копінг-стратегії, які відповідають їх типам цінностей: індивідуалістичним – конфронтації та самоконтролю, духовним – уникнення та дистанціювання, сімейним – прийняття відповідальності та планування розв’язання проблеми, соціальним – пошук соціальної підтримки. Представники маскулінних гендерних ролей частіше обирають копінг-стратегії конфронтації, уникнення та компромісу. Це свідчить про те, що у різних людей можуть бути ефективними різні копінг-стратегії, їх вибір залежить від ціннісних орієнтацій особистості.; Purpose is to present the results of a study of the peculiarities of choosing different coping strategies by people with different value orientations in the context of maintaining their own mental health and well-being. Methods. The psychodiagnostic test methods of K. Thomas and M. Lazarus were used to identify coping strategies, and the test method of E. Pomytkin was used to diagnose values. Additionally, the Big Five personality test was used. Results. The coping strategies most often used by people with different value orientations are revealed: with the dominance of spiritual values - to the strategies of distancing and avoidance, individualistic - to self-control and confrontation, social - to the search for social support, positive reassessment, family - to coping strategies of planning a solution to the problem and accepting responsibility. It has been found that men, compared to women, more often choose the coping strategies of confrontation, avoidance, and compromise, the combination of which specifies the content of masculine gender roles in our culture. On the basis of cluster analysis, three types of coping strategies are distinguished: 1) "individualists" - holders of individualistic values who rely on themselves, are critical of others and practice the coping strategy of self-control; 2) "social optimists" - holders of social values who choose the strategy of social support; 3) "introverts" - holders of spiritual values who practice the coping strategies of distancing and avoidance, focus on themselves and do not focus on others. The carriers of family values are distributed in the first two clusters. Conclusions. Representatives of different value orientations implement different coping strategies that correspond to their types of values: individualistic - confrontation and self-control, spiritual - avoidance and distancing, family - acceptance of responsibility and planning for problem solving, social - search for social support. Representatives of masculine gender roles are more likely to choose the coping strategies of confrontation, avoidance, and compromise. This suggests that different coping strategies can be effective for different people, and their choice depends on the value orientations of the individual. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22630 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22629 Назва: Life landscapes of the ukrainian civilians in the space of the war Автори: Титаренко, Tетяна; Громова, Ганна Короткий огляд (реферат): Purpose. The purpose is to identify widespread life landscapes with their value-sense and vector configuration in the context of war. Methods. The method used is the conceptualization of war-experience in 169 Ukrainian civilians’ narratives with a descriptive, interpretative analysis, and multiple correspondence analysis (MCA) conducted. The clarification of values, communication, professional activity, plans regarding future allowed to determine common landscapes. Results. The three main types of life landscapes were defined: the landscape of service with the dominant context of volunteering, selfless help to the army (27,8%), the existential landscape with the dominant context of suffering, surviving (24,3 %) and the landscape of care with the dominant context of saving family, partnership (23,7 %). The less common is the landscape of self-development with the context of personal growth and the societal landscape with economic and political contexts. The existential landscape is the most common among young respondents; the landscape of care – among the group of early maturity; the landscape of service – among the group of middle and late maturity. Gender differences are as follows: in women, the landscapes of service, care, and existential are almost equally represented; in men, the landscape of service is the most popular; next, come the existential and societal landscapes. Dimensions of activity-passivity and narrowness-broadness were found out to be the most significant in multiple correspondence analysis. Conclusions. The study offers an explanation of war experience through the prism of personal life landscapes. The determination of widespread landscapes with age and gender characteristics enables the targeted development of social and psychological support for victims. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22629 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22628 Назва: Соціальна зрілість в рекурсивній призмі життя Автори: Омельчук, Олександр Короткий огляд (реферат): Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню соціальної зрілості у фокусі рекурсивної складності інтерпретації соціальних явищ. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування феномену соціальної зрілості як рекурсії розгортання життя у багатовимірності взаємозалежних соціально-психологічних явищ, які комплексно визначають зміст розвитку суспільства. Методи. В основу покладено теоретико-методологічний аналіз проблеми із застосуванням якісної інтерпретації комплексних процедур бібліографічного та емпіричного огляду. Результати. В основу теоретичної експлікації природи соціальної зрілості покладено рекурсивний підхід філософської доктрини «складного мислення» Е. Морена, що розвиває принципи регуляції в категоріях самовідтворення і саморегуляції. Зазначено, що рекурсія соціальної зрілості моделює багатовимірність та взаємозалежність її структурних компонентів (вроджена адаптивність, життєстійкість, відкритість досвіду, відповідальність, життєві цінності та самоефективність). Презентовано рекурсивну структурно-функціональну організацію соціальної зрілості особистості та наголошено на голограмній природі функціонального вияву її структурних компонентів. Розглянуто функціональні маркери взаємозумовленості структурних компонентів (конструктивне самозбереження, залучення копінг-поведінки, визначення психологічної суверенності, прояву позитивного мислення та досягнення акме-потенціалу), які охоплюють соціальну адаптованість людини та інтегрують психологічні кластери норми соціальної дозрівання / зрілості. Висновки. У висновках зазначено, що запропонований рекурсивний підхід до вивчення соціальної зрілості повністю виправдовує характеристики самопродуктивності і саморегуляції в її структурно-функціональній організації. А також окреслено широкі перспективи проведення досліджень соціальної зрілості особистості з урахуванням рекурсивного розгортання життя щодо виявлення мотиваційної, емоційної та аксіологічної синергії ефективної соціалізації.; Purpose. The article is devoted to social maturity theoretical justification in the focus of the recursive complexity of the social phenomena interpretation. The purpose of the review is the theoretical substantiation of the social maturity phenomenon as a recursion of life in the multidimensionality of interdependent socio-psychological phenomena that comprehensively determine the content of society's development. Methods. The research basis is the theoretical and methodological analysis of the problem with the use of qualitative interpretation of complex procedures of bibliographic and empirical review. Results. The theoretical explanation of social maturity nature is based on the recursive approach of "complex thinking" by E. Moren philosophical doctrine, which develops the regulation principles in self-reproduction and self-regulation categories. It is noted that the social maturity recursion models the multidimensionality and interdependence of its structural components (innate adaptability, resilience, openness to experience, responsibility, life values, and self-efficacy). The recursive structural-functional organization of the individual’s social maturity is presented and the holographic nature of the functional manifestation of its structural components is emphasized. Functional markers of structural components interdependence (constructive self-preservation, involvement of coping behavior, determination of psychological sovereignty, manifestation of positive thinking and achievement of acme-potential) are considered, which cover the person's social adaptability and integrate psychological clusters of social maturation norms. Conclusions. The recursive approach to the social maturity study fully justifies the self-productivity and self-regulation characteristics in its structural and functional organization. The broad perspectives of conducting research on individual's social maturity are outlined, taking into account the recursive unfolding of life in order to identify the motivational, emotional and axiological synergy of effective socialization. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22628 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22627 Назва: Психологічний аналіз проблеми психоемоційних станів особистості в умовах сепарації Автори: Кульчицька, Анна; Полікарчик, Софія Короткий огляд (реферат): Мета. У статті розкрито соціально-психологічне явище сепарації, а також особливості психоемоційних станів особистості студента в умовах сепарації. Мета полягала у дослідженні особливостей психоемоційних станів особистості в умовах сепарації. Методи. Для досягнення поставлених цілей були використані: методика дослідження психологічної сепарації від батьків в юнацькому віці Дж. Хофмана (адаптація А. Широка); методика самооцінки емоційного стану Уессмана-Рікса; опитувальник дитяче-батьківських емоційних взаємовідносин (ОДБЕВ) Є.І. Захарової; методика «Стратегії сімейного виховання» С. С. Степанова в модифікації І. І. Махоніної; кореляційний аналіз. Результати. Дослідження психологічної незалежності показало, що переважна більшість опитаних проявили середній рівень сформованості «незалежності» у стосунках з батьками. Однак, третина респондентів - мають більшу незалежність від матері, ніж від батька. В опитаних найшвидше формуються емоційна незалежність та незалежність у ставленнях. Високий рівень загального показника емоційного стану, притаманний половині опитаних, чверть студентів мають низький рівень, решті притаманний середні рівень показника. Дослідження дитячо-батьківських емоційних взаємовідносин стверджує, що емоційні взаємовідносини між батьками і дітьми знаходяться в межах норми. В загальному показники вищі критеріальних. Однак, такі шкали як «емпатія», «надання емоційної підтримки», у більшості діагностованих мають показники нижче критеріального, що свідчить про дефіцитарність відповідної характеристики. Результати дослідження стилю виховання в сім’ї демонструють, що переважаючим є демократичний стиль виховання, водночас, індиферентний стиль виховання проявився найменше. Кореляційний аналіз допоміг виявити прямий зв’язок між стосунками з батьками та самооцінкою емоційного стану, з емоційними взаємовідносинами дітей і батьків, а також із стратегією виховання в сім’ї. Емоційна сфера є чинником успішної чи неуспішної сепарації – чим вищий рівень енергійності в діагностованих, тим більше приємних почуттів виникає у батьків під час взаємодії і навпаки. Висновки. Психоемоційні стани особистості мають взаємозв’язок з успішністю перебігу сепараційних процесів у юнацько-батьківських відносинах. Чинниками успішної сепарації вважаємо: особливості психологічної незалежності; емоційні стани як у батьків, так і в юнаків; дитяче-батьківські емоційні взаємовідносини; стиль виховання в сім’ї.; Purpose. The article reveals the socio-psychological phenomenon of separation, as well as the peculiarities of the psycho-emotional states of the student's personality in conditions of separation. The purpose was to investigate the characteristics of psycho-emotional states of the individual in the conditions of separation. Methods. To achieve the set goals, the following were used: J. Hoffmann's method of psychological separation from parents in youth (adapted by A. Shirok); Wessman-Ricks method of self-assessment of emotional state; questionnaire of child-parent emotional relationships (ODBEV) E.I. Zakharova; S.S. Stepanov's "Strategy of Family Education" method in the modification of I.I. Makhonina; correlational analysis. Results. The study of psychological independence showed that the vast majority of respondents showed an average level of "independence" in relations with parents. However, a third of the respondents – have more independence from their mother than from their father. Emotional independence and independence in attitudes are formed the fastest in the respondents. The high level of the general indicator of the emotional state, is characteristic of half of the respondents, a quarter of the students have a low level, and the rest have an average level of the indicator. Investigation of child-parent emotional relationships confirm that the emotional relationships between parents and children are within the norm. In general, indicators are higher than criteria. However, such scales as "empathy", "providing emotional support" in the majority of diagnosed patients have indicators below the criteria, which indicates the deficiency of the corresponding characteristic. The results of the study of the parenting style in the family demonstrate that the democratic parenting style prevails, while the indifferent parenting style was the least evident. Correlation analysis helped to reveal a direct connection between the relationship with parents and the self-assessment of the emotional state, with the emotional relationships of children and parents, as well as with the parenting strategy in the family. Emotional sphere is a factor in successful or unsuccessful separation - the higher the level of energy in the diagnosed, the more pleasant feelings arise in the parents during the interaction and conversely. Conclusions. The psycho-emotional states of the individual are interrelated with the success of the separation processes in youth-parent relations. We consider the factors of successful separation to be: features of psychological independence; emotional states of both parents and young people; child-parent emotional relationships; parenting style in the family. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22627 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22626 Назва: Психічне здоров’я військовослужбовців Автори: Коструба, Наталія Сергіївна Короткий огляд (реферат): Мета. Стаття містить теоретичний огляд досліджень психічного здоров’я військовослужбовців, основних ризиків щодо втрати ментального благополуччя. Методи. Огляд здійснено із застосуванням теоретичних методів наукових досліджень, а саме аналізу, синтезу, структурування та систематизації інформації. Результати. Дослідження психічного здоров’я військових часто концентрують увагу на посттравматичному стресовому розладі (ПТСР). Проте, у наукових працях підкреслюється стійкий взаємозв’язок між ПТСР і підвищеними ризиками фізичних проблем зі здоров’ям, вживання/зловживання психоактивними речовинами, самогубства, бездомності та агресії/насильства для ветеранів. Праця військовослужбовців постійно пов’язана із стресом. Науковці визначили шість основних вимірів стресу виконання військових операцій: ізольованість, двозначність, безсилля, нудьга та небезпека, а також робоче навантаження. Сучасна війна із розвитком технологій залишає весь військовий персонал під постійною загрозою атаки, якщо раніше вважалось, що найбільш травматичним є перебування на «передовій». Військова служба може зіткнутися з досвідом, який підриває основне почуття людяності та порушує глобальні цінності та переконання. Моральна шкода є новою конструкцією для більш повного охоплення багатьох можливих психологічних, етичних і духовних/екзистенційних викликів серед людей, які служили в сучасних війнах, та інших професійних груп, які постраждали від травм. Висновки. За результатами теоретичного огляду найбільшими ризиками для психічного здоров’я військовослужбовців є посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривожні розлади, моральна травма, складне горе, почуття провини, суїцидальні схильності. Основними стресовими чинниками у професії військового є: моральні дилеми, умови постійної небезпеки і загрози життю, значне робоче навантаження, відносна ізольованість, невизначеність, втрати і спостереження за стражданнями інших людей.; Purpose. The article contains a theoretical overview of research on the mental health of military personnel, the main risks related to the loss of mental well-being. Methods. The review was carried out using theoretical methods of scientific research, namely analysis, synthesis, structuring and systematization of information. Results. Military mental health research often focuses on post-traumatic stress disorder (PTSD). However, the literature highlights a consistent relationship between PTSD and increased risks of physical health problems, substance use/abuse, suicide, homelessness, and aggression/violence for veterans. The military profession is constantly associated with stress. Scientists have identified six main dimensions of stress in military operations: isolation, ambiguity, powerlessness, boredom and danger, and workload. Being on the "front line" is said to be the most traumatic, but modern warfare with technological advancements leaves all military personnel under constant threat of attack. Military service can expose you to experiences that undermine a basic sense of humanity and disrupt global values and beliefs. Moral injury is a new construct to more fully capture the many possible psychological, ethical, and spiritual/existential challenges among people who have served in modern wars and other occupational groups affected by trauma. Conclusions. According to the results of a theoretical review, the greatest risks for servicemen mental health are post-traumatic stress disorder, depression, anxiety disorders, moral trauma, complex grief, feelings of guilt, and suicidal tendencies. The main stress factors in the military profession are: moral dilemmas, conditions of constant danger and threat to life, significant workload, relative isolation, uncertainty, losses and observing the suffering of other people. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22626 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22625 Назва: Психологічні особливості комунікативної толерантності на різних етапах професійного життя педагога Автори: Козак, Галина Короткий огляд (реферат): Метою даної статті є визначити рівень комунікативної толерантності педагога, на різних етапах його професійного становлення та її особливостей: здатності до гнучкості, комунікативних установок. Методи. Основою дослідження став констатуючий експеримент з застосуванням діагностичного інструментарію, що включав в себе: Методику діагностики комунікативної установки за В.В. Бойко, Методику діагностики комунікативної толерантності (за В.В. Бойко), Тест ригідності. Результати Здійснене емпіричне дослідження комунікативної толерантності педагогів на різних етапах професійного життя показало, що в період адаптації, педагогам притаманна висока комунікативна толерантність, низька ригідність, а в комунікативній установці проявляється негативний особистий досвід спілкування з оточуючими, схильність робити необґрунтовані узагальнення негативних фактів в сфері взаємини з партнерами та в спостереженнях за соціальною дійсністю. В період професійної реалізації педагогам властивий середній та низький рівень комунікативної толерантності, зростає рівень ригідності а в комунікативній установці переважає замаскована жорстокість по відношенню до людей, у судженнях про них. В період стагнації в педагогів проявляється низький рівень комунікативної толерантності, середній та високий рівень ригідності, в залежності від переосмислення ними свого професійного життя. На цьому етапі в комунікативній установці проявляється негативний особистий досвід спілкування з оточуючими. Висновки. Рівень комунікативної толерантності, та її особливостей змінюються на різних етапах професійної діяльності педагогів. В період адаптації комунікативна толерантність має високий рівень, що вказує на те, що з такими особами комфортно здійснювати спільну діяльність, в них доброзичлива манера спілкування спрямована на хороші взаємостосунки з оточуючими, вони поважають іншу особистість. В цей період педагоги здатні змінювати свої інтереси і установки відповідно до змін поведінки партнерів по взаємодії. Комунікативна установка проявляється в негативному особистому досвіді спілкування з оточуючими, схильності робити необґрунтовані узагальнення негативних фактів в сфері взаємини з партнерами та в спостереженнях за соціальною дійсністю. В період професійної реалізації комунікативна толерантність знаходиться на середньому та низькому рівні. На цьому етапі професійного життя спостерігаються зростати ригідність, що виявляється нездатності змінювати інтереси і установки, які спрямовані на відстоювання своєї думки, на активність позиції, яка під впливом зовнішніх сил тільки посилюється та перешкоджає побудові адекватної взаємодії та відношення до інших. В комунікативній установці, на цьому етапі професійного життя, переважає замаскована жорстокість по відношенню до людей, у судженнях про них. В період професійної стагнації низький рівень комунікативної толерантності, проте у деяких досліджуваних, проявляється високий рівень комунікативної толерантності, що пояснюється тим що для цих осіб вибірки професійна стагнація обертається асиміляцією професійних прийомів і технологій, орієнтованих на самовдосконалення і саморозвиток. Збільшуються рівень ригідності, що проявляється в конфліктності, афективній захопленості домінуючою ідеєю, що перешкоджає встановленню взаємодії з іншими. В комунікативній установці найбільш проявляється негативний особистий досвід спілкування з оточуючими, що в принципі є логічним зважаючи на стаж роботи і особливістю взаємодії.; The purpose of this article is to determine the level of teacher’s communicative tolerance at different stages of one’s professional development and its features: the ability to be flexible and the study of communicative sets. Methods. The basis of the research was an ascertaining experiment with the use of diagnostic tools, which included: Method of the communicative sets diagnosis according to V.V. Boyko, Method of the communicative tolerance diagnosis (according to V.V. Boyko), Rigidity test. Results. An empirical study of the teachers’ communicative tolerance at different stages of their professional life showed that during the period of adaptation, teachers are characterized with high communicative tolerance and low rigidity, and negative personal experience of communication with others, a tendency to make unfounded generalizations of negative facts in the sphere of relations with partners appears in the communicative sets and observations of social reality. In the period of professional realization, teachers are characterized with a medium and low level of communicative tolerance, the level of rigidity increases, and the disguised cruelty regarding the people, in judgments about them is dominated in the communicative sets. In the period of stagnation, teachers have a low level of communicative tolerance, an average and high level of rigidity regarding their reconsideration of professional life. At this stage, a negative personal experience of communication with others appears in communicative sets. Conclusions. The level of communicative tolerance and its features change at different stages of the teachers' professional activity. In the period of adaptation, communicative tolerance is at high level, and it is comfortable to carry out joint activities with such persons, they communicate with a friendly manner, aimed at good relations with others, they respect another person. During this period, teachers are able to change their interests and attitudes in accordance with changes in the partners’ behavior. The negative personal experience of communication with others, a tendency to make unfounded generalizations of negative facts in the sphere of relations with partners appears in the communicative sets and observations of social reality. During the period of professional implementation, communicative tolerance is at an average and low level. At this stage of professional life, the level of rigidity increases that shows an inability to change interests and attitudes, which are aimed at defending one's opinion and an active position, which increases and prevents the construction of adequate interaction and relationship with others under the influence of external forces. At this stage of professional life, disguised cruelty regarding the people, in judgments about them, prevails in the communicative sets. During the period of professional stagnation, the level of communicative tolerance is low, however, some people have a high level of communicative tolerance, and it is explained by the fact that for these individuals, professional stagnation turns into the assimilation of professional techniques and technologies aimed at self-improvement and self-development. The level of rigidity increases, that appears in conflict, affective enthusiasm for the dominant idea, which prevents the establishment of interaction with others. In the communicative sets, the negative personal experience of communication with others is most evident, and it is logical considering the work experience and the peculiarity of interaction. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22625 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22624 Назва: Особливості впливу психоемоційного вигорання на деформацію я-концепції депривованої особистості : теоретичний ракурс проблеми Автори: Гошовська, Дарія; Гошовський, Ярослав; Рудницький, Олександр Короткий огляд (реферат): Мета. Встановити встановити особливості впливу психоемоційного вигорання на деформацію Я-концепції депривованої особистості. Методи. Для досягнення мети дослідження нами було задіяно систему науково-теоретичних методів : аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, які дозволили встановити феноменологію негативного впливу психоемоційного вигорання на побудову/розбудову Я-концепції особистістю, життєдіяльність якої перебігає в умовах депривації. Результати. Аналітичний огляд науково-психологічноого джерелознавчого апарату дав змогу стверджувати, що психоемоційне вигорання загалом негативно впливає на психо- і соціогенезу депривованої особистості, насамперед на її самосвідомість та побудову власної Я-концепції. Психоемоційне вигорання розгортається у просторово-часових вимірах діяльності і спілкування депривованої людини та зумовлює появу як психологічних (афективних, інтелектуальних, мотиваційних, поведінкових та ін.) порушень, так і досить істотних психосоматичних змін. В умовах депривації зазвичай існує диспропорція між системою вибудуваних самоуявлень і тим, якою особистість хотіла б бути (дихотомія «Я-реальне та Я-ідеальне»). Психоемоційне вигорання призводить до того, що Я-концепція вибудовується складно й неоднозначно та набуває ознак хаотичності, дифузності, розбалансованості тощо. Висновки. Режим різновидової депривації негативно впливає на становлення особистості, гальмує оптимістичні траекторії розвитку, блокує ефективність міжособистісного спілкування, пригнічує емоційно-вольові зусилля і прояви, культивує невпевненість, нерішучість, соціальний песимізм та зумовлює появу зазвичай депресивного модусу самоусвідомлення. Психоемоційне вигорання також зумовлює психофізичну втому, пасивність, істотне збіднення змістового наповнення картини світу та деформацію самоусвідомлення. Внаслідок цього постають проблеми з творенням адекватної самооцінки, системи образів Я та гармонійної Я-концепції особистості.; Purpose. To establish the features of the impact of psychoemotional burnout on the deformation of the self-concept of a deprived personality. Methods. To achieve the research objective, we employed a system of scientific and theoretical methods, including analysis, synthesis, abstraction, and generalization, which allowed us to establish the phenomenology of the negative impact of psychoemotional burnout on the construction/reconstruction of the self-concept of a person whose life is characterized by deprivation. Results. The analytical review of the scientific-psychological sources allowed us to assert that psychoemotional burnout generally has a negative impact on the psycho- and sociogenesis of a deprived personality, primarily on its self-awareness and construction of its own self-concept. Psychoemotional burnout unfolds in the spatial-temporal dimensions of the activity and communication of a deprived person and leads to the emergence of psychological (affective, intellectual, motivational, behavioral, etc.) disorders as well as significant psychosomatic changes. In conditions of deprivation, there is usually a disproportion between the system of constructed self-representations and the way in which the personality would like to be (the dichotomy of "real-self" and "ideal-self"). Psychoemotional burnout results in the construction of the self-concept being complex and ambiguous, and acquiring characteristics of chaos, diffuseness, imbalances, and so on. Conclusions. The regime of various types of deprivation has a negative impact on personality development, hinders optimistic trajectories of growth, blocks the effectiveness of interpersonal communication, suppresses emotional-volitional efforts and manifestations, cultivates insecurity, indecisiveness, social pessimism and leads to the appearance of usually depressive modes of self-awareness. Burnout also causes psychophysical fatigue, passivity, significant impoverishment of the content of the worldview and deformation of self-awareness. As a result, there are problems with creating adequate self-esteem, a system of self-images, and a harmonious self-concept of personality. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22624 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22623 Назва: Теоретичні підходи до розуміння інцесту в психологічній науці Автори: Глущенко, Микита Короткий огляд (реферат): Мета статті передбачає теоретичний аналіз розуміння явища інцесту в психологічній науці, з’ясувати основні аспекти тлумачення поняття «інцест» у векторі різних наукових підходів та встановлені особливостей прояву інцесту в сімейній системі. Методи. У статті застосовано методи теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація підходів науковців) стосовно висвітлення явища інцесту. Використані теоретичні методи презентують порівняльну характеристику поняття інцест, широту проявів інцесту у сімейній системі та диференціацію понять «сексуальна експлуатація дитини», «фізичний інцест», «емоційний інцест», «педофілія». Результати. У результаті теоретичного аналізу окреслено широкий діапазон інтерпретацій поняття «інцест» у психологічних дослідженнях, визначено історичні витоки дефініції сексуального зв’язку між дорослими та дитиною, з якою дорослий має родинну спорідненість, як інцесту. Підкреслено, що інцест виникає в сім’ї через крайній прояв недиференційованості сімейних ролей, порушення ієрархії, інцест виступає способом зниження тривоги в сім’ї, може повторюватись у рамках міжпоколінного процесу тощо. Систематизовано форми та види прояву інцесту, де у фокусі уваги знаходиться поділ явища за ступнем спорідненості суб’єкта та об’єкта інцесту, типу інцестуозних стосунків та сексуального контакту, механізмами вчинення інцесту. Визначено, що поняття «емоційного інцесту» стосується проблематики співзалежності між членами родини і не є синонімом до класичного розуміння поняття «інцест», який включає саме фізичний, сексуальний контакт між дитиною та кровним родичем. Зазначено, що інцест виступає видом сексуального насильства над дитиною, що у результаті призводить до виникнення психічної травми. Висновки. У висновках узагальнено, що інцест є складною полікомпонентною проблемою та досліджується у різних психологічних підходах. Визначено, що явище представлене будь-якою сексуально пов’язаною поведінкою між членами сім’ї та дитиною. Проаналізовано, що психоаналітичний підхід висвітлює проблему інцестуозної поведінки через призму Едипального комплексу та порушення унормованого психосексуального розвитку особистості, натомість представники сімейно-системної психології розкривають інцест як наслідок порушення ієрархічної структури та функціонування сім’ї. Підкреслено, що незалежно від форм інцесту це є сексуальним насильством над дитиною, що має травматичні наслідки.; Purpose. The paper aims to present the theoretical analysis of the incest concept in the scientific psychological discourse, to define the main aspects of the incest concept interpretation by different approaches, and to define the peculiarities of the incest manifestations in the familial system. Methods. The authors applied the techniques for the theoretical study of references on the topic (analysis, synthesis, generalization, comparison, systematization of different approaches) to analyze the incest phenomenon. The used methods present the comparative analysis of the incest concept, the specter of its manifestations in the family system, and the differentiation of the concepts such as “sexual exploitation of a child”, “physical incest", “emotional incest” and “pedophilia”. Results. As a result of the theoretical study, the wide specter of the incest concepts’ interpretations in psychological research and historical roots of defining the sexual relationship between adults and a child, to whom an adult is related, as an incest were outlined. The paper emphasizes that incest occurs in the family due to the extreme level of undifferentiated family roles, violation of the hierarchy, so that incest can be the means to reduce the anxiety level in the family and can take place in different generations. The authors systematized the forms and the types of the incest manifestations, focusing on the degree of the kinship between the subject and object involved, the type of the incestuous relationship and the type of sexual contact, mechanisms of committing the incest. They define that the concept of “emotional incest’ refers to the problem of the co-dependence between the family members and is not synonymous with the classic definition, which includes the physical sexual contact between the child and their blood-relative. It’s summarized that incest is a kind of sexual abuse of a child, which can result in psychological trauma. Conclusions. We can summarize that incest is a complex, poly-component problem and is studied in different psychological approaches. The incest phenomenon is represented by any sexually related behavior between the family members and the child. It was mentioned that the psychoanalytical approach interprets the problem of incestuous behavior from the point of Oedipal complex and the violations in personality normalized psychosexual development, while the representatives of the family-systems approach define the incest as a result of the breach in a hierarchical structure and family functioning. It is stated that regardless of the form of incest it is sexual abuse of a child and results in traumatic consequences. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22623 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22622 Назва: Травматичний досвід: історична експлікація вивчення в психології Автори: Волков, Костянтин Короткий огляд (реферат): Мета. У статті представлено авторський варіант методологічної рефлексії історичної експлікації травматичного досвіду людини. Метою презентованого матеріалу є теоретичне визначення тенденцій інтерпретації травматичного досвіду особистості в контексті історичного становлення поглядів на причини виникнення та дії травми на людину. Методи. В основу покладено методи систематизації психологічних знань, висловлювань, ідей щодо аналізу психотравматизації людини; та категоріального аналізу базових категорій і понять визначення травматичного досвіду. Результати. Результатом теоретичного аналізу є історичний огляд поняття «травма» в межах медицини та основних періодів її використання у контексті соціально-політичних подій людства (війни ХХ століття та клінічні і моральні виклики їх наслідків; включення посттравматичного стресового розладу в офіційну психіатричну нозологію; професійне визнання наслідків жорсткого поводження в дитинстві). Презентовано базові позиції воєнної травматизації людини (снарядний шок, бойовий невроз, афганський синдром, в’єтнамський синдром, синдром війни в Перській Затоці); зазначено мнемічну специфіку індивідуальної та колективної вразливості переживання травми (історичні травми, травми жертви і агресора, міжпоколінні травми); окреслено клінічну панораму посттравматичного стресового розладу (діагностичні критерії, фактори ретравматизації, постстресова дезадаптація, поведінкові девіації); визначено центральні координати вивчення переживання травми в дитинстві (психоаналітичні, нейропсихологічні, трансгенераційні). Підкреслено потенційний соціально-ситуаційний характер психологічної травми людини, який повинен бути врахований психологами та клініцистами при складанні прикладних програм дослідження феномену травматичного досвіду. Висновки. У висновках зазначено, що запропонований аналіз пріоритетів вивчення переживання травматичного досвіду особистості в контексті соціальних і політичних потрясінь українського народу, розкриває широкі перспективи розробки інноваційних практик та надання психологічних послуг для людей різних соціальних статусів та вікових категорій.; Purpose. The article presents the author's version of the methodological reflection of the historical explication of the traumatic human experience. The purpose of the study is to theoretically determine the tendencies of interpreting the individual's traumatic experience in the context of the historical formation of views on the occurrence causes and effects of trauma on a person. Methods. To carry out theoretical analysis, the following methods were used: systematization of psychological knowledge, statements, ideas regarding the analysis of human psychotraumatization; categorical analysis of basic categories and definitions of traumatic experience. Results. The result of the theoretical analysis is a historical review of the concept of "trauma" within the framework of medicine and the main periods of its use in the context of socio-political events of mankind (wars of the 20th century and the clinical and moral challenges of their consequences; the inclusion of post-traumatic stress disorder in the official psychiatric nosology; professional recognition of the consequences of harsh behavior in childhood). The basic positions of war traumatization of a person are presented (shell shock, combat neurosis, Afghan syndrome, Vietnam syndrome, Persian Gulf war syndrome). The mnemonic specificity of individual and collective vulnerability to experiencing trauma (historical traumas, victim and aggressor traumas, intergenerational traumas) is indicated. The clinical panorama of post-traumatic stress disorder (diagnostic criteria, retraumatization factors, post-stress maladaptation, behavioral deviations) is outlined. The central coordinates of the study of experiencing trauma in childhood (psychoanalytic, neuropsychological, transgenerational) are determined. The potential socio-situational nature of human psychological trauma is emphasized, which should be taken into account by psychologists and clinicians when drawing up applied programs for the study of traumatic experience phenomenon. Conclusions. The conclusions indicate that the proposed analysis of priorities for studying the experience of traumatic personal experience in the context of social and political upheavals of the Ukrainian people reveals broad prospects for the development of innovative practices and the provision of psychological services for people of different social statuses and age categories. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22622 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22621 Назва: Конструктивна психологія як технологія перетворення психіки людини Автори: Вірна, Жанна Короткий огляд (реферат): Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню конструктивної психології як науки про оптимальне функціонування, ефективне відтворення та інтегральний розвиток людини протягом життєвого циклу. Метою презентованого матеріалу є методологічне обґрунтування конструктивної психології як технології у функціональній структурі психологічної науки. Методи. В основу покладено метод психологічного моделювання як теоретичне відтворення логіки розвитку конструктивної психології як технології перетворення психіки людини. Результати. Теоретичне обґрунтування проблеми вміщує розгляд етапів становлення конструктивної психології та варіанти їх тлумачення. Починаючи з філософського напрямку конструктивізму та основних конструктивістських підходів (радикальний конструктивізм, соціальний конструктивізм, конструктивний альтернативізм), розглянуто базові розвивальні і гуманітарні позиції конструктивної психології, її структуру та основні функції та підкреслено її наукову перетворювальну інтенцію в дослідженні психіки людини. Запропоновано схему рівнів наукового знання психології та визначено технологічні знання конструктивної психології як гносеологічний продукт її рефлексивного функціонування. Наголошується, що у методологічній ситуації розвитку психології, конструктивній психології відводиться роль інтеграції знання про розвиток психіки людини. Зактуалізовано питання підготовки конструктивних психологів як фахівців прикладних галузей психології, що зможуть реалізувати теорію і практику самоуправління процесом життєдіяльності в соціально-прикладних сферах. Окреслено основні задачі діяльності конструктивного психолога, його методологічну базу і сфери застосування його професійних знань і умінь, вимоги до його особистості та ефективності діяльності. Висновки. У висновках зазначено, що психологічна освіта із залученням конструктивної психології, дасть можливість удосконалити основні критерії та показники якості психологічної освіти.; Purpose. The article is devoted to the constructive psychology theoretical justification as a science of optimal functioning, effective reproduction and integral development of a person during the life. The purpose of the theoretical review is the methodological substantiation of constructive psychology as a technology in the psychological science functional structure. Methods. The basis is the method of psychological modeling as a theoretical reproduction of the logic of the constructive psychology development as a human psyche transforming technology. Results. The theoretical justification of the problem includes consideration of the constructive psychology formation stages and options for their interpretation. An overview of the philosophical direction of constructivism and the main constructivist approaches (radical constructivism, social constructivism, constructive alternativeism) is carried out. Based on these approaches, the basic developmental and humanitarian positions of constructive psychology, its structure and main functions are described, and its scientific transformative intent in the study of the human psyche is emphasized. A scientific knowledge levels scheme of psychology is proposed and technological knowledge of constructive psychology is defined as an epistemological product of its reflexive functioning. In the methodological situation of psychology development, constructive psychology is assigned the role of integrating knowledge about the development of the human psyche. The issue of training constructive psychologists as specialists in applied fields of psychology, who will be able to implement the theory and practice of self-management in social and applied spheres, has been updated. The main tasks of the constructive psychologist, his methodological base and areas of application of his professional knowledge and skills, requirements for his personality and efficiency of activity are outlined. Conclusions. Psychological education with the involvement of constructive psychology will provide an opportunity to improve the psychological education main criteria and indicators of the quality. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22621 2023-01-01T00:00:00Z