https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21860 Thu, 10 Sep 2026 20:52:10 GMT 2026-09-10T20:52:10Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21911 Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ПРАКТИКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА ЯК СПОСІБ КОНСТРУЮВАННЯ ЕФЕКТІВ (НА ПРИКЛАДІ МОНОТОНІЇ) Автори: Яровий, Дмитро Короткий огляд (реферат): Застосування соціальних медіа в політичному дискурсі є досить активним, і давно перетворило цей засіб комунікації на інструмент впливу на спільноти. В умовах політичних та соціальних криз такий вплив може бути особливо актуальним, адже суспільство перебуває у мобілізованому стані, а традиційні медіа часто мають менший рівень довіри. Дискурси в соціальних медіа, особливо в умовах нарощення у суспільстві градієнту протистояння в суспільстві, є елементами влади, і через реалізацію в них певних психологічних практик може відбуватися соціальне конструювання у формі встановлення соціальної ієрархії. В цій статті завдяки дослідженню із застосуванням критичного дискурс-аналізу за методом Нормана Феркло комунікативного кейсу в українському сегменті соціальних медіа визначено особливості лінгвістичних характеристик, дискурсивних практик та соціальних практик, що ведуть до відтворення психологічної практики сегрегації членів спільноти. Ця практика веде до послаблення здатності суспільства до єдності та мобілізації через посилення внутрішніх протиріч між індивідами, залежно від їхнього ставлення до «політизації» конкретної теми, і до побудови додаткової «лінії розлому» між громадянами. У процесі відтворення цієї практики на цільову аудиторію також навіюється ефект монотонії, тобто втоми від інформації та втрати інтересу. Монотонія, в свою чергу, веде до зростання пасивності громадян та втрати ними мотивації якось позиціонувати себе в дискурсах, заповнення комунікаційного простору «зайвою» інформацією та до зниження здатності суспільства до мобілізації.; The use of social media in political discourse is quite active, and has turned this means of communication into a tool for influencing the communities. In times of political and social crises, such influence can be particularly relevant, since society is mobilized and traditional media often have lower level of trust. Discourses in social media, especially under conditions of increasing gradient of confrontation in society, are elements of power, and through the implementation of certain psychological practices in them, social construction can take place in the form of establishing a social hierarchy. In this article, which is utilizing a Fairclough’s critical discourse analysis of a communicative case in the Ukrainian segment of social media, the features of linguistic characteristics, discursive practices and social practices that lead to the reproduction of the psychological practice of segregation of community members are identified. This practice is weakening the society’s ability to unity and mobilization through the strengthening of internal contradictions between individuals, depending on their attitude to the "politicization" of a particular topic, and to the construction of an additional "fault line" between citizens. In the process of reproducing this practice towards the target audience, the effect of monotony is also instilled, that is the fatigue from information and loss of interest. Monotony, in turn, leads to the increase in the passivity of citizens and their loss of motivation to somehow position themselves in discourses, fills the communication space of “excessive” information and reduces the ability of society to mobilize. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21911 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21910 Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРУСТРАЦІЇ В ЛЮДЕЙ З МІГРАЦІЙНИМИ НАМІРАМИ Автори: Шмарова, Наталія Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено психологічні особливості прояву фрустрації в людей, які мають міграційні наміри. Констатовано, що потенційним мігрантам притаманний специфічний тривожно-фрустраційний фон, зумовлений переживаннями і певним острахом перед невідомістю, а також проблемами адаптації до інших соціокультурних та економічних моделей життєіснування. Відзначено, що фрустрація як типова реакція на тривале і невизначене очікування гнітить і робить дискомфортним усталений біосоціальний ритм людини. Здійснено теоретичний аналіз основних науково-психологічних підходів до проблеми фрустрації та міграційних намірів особистості. Зазначено, що міграційна готовність людини є проявом її самоорганізації та фіксує міру налаштованості на добровільну зміну свого місця проживання і стилю життєдіяльності. Здебільшого вона виникає на підставі суперечностей між образом світу (уявлюваним або реальним) і способом життя. Міграційні наміри супроводжуються численними емоційними реакціями, серед яких виокремлюється фрустрація. Фрустрація розглядається як один з найтиповіших психостанів людини з міграційними намірами, що проявляється в переживаннях та особливостях її поведінки, зумовлених реальними або уявними перепонами, які видаються надмірно складними, тяжкими і нездоланними та перешкоджають досягненню очікуваної та жаданої мети. Акцентовано, що потенційні мігранти переживають труднощі пристосування до нових обставин і реалій чужого середовища зокрема з урахуванням факторів ксенофобії, мігрантофобії, сегрегації тощо. Фрустрованість потенційного мігранта свідчить про його підвищену чутливість до травмогенних чинників та недостатню сформованість фрустраційної толерантності як спроможності дати відсіч проблемам, які насуваються. Зазначено, що потенційні мігранти з підвищеною вразливістю до фрустрації потребують виваженого професійного психологічного супроводу.; The article highlights the psychological peculiarities of frustration manifestation of people with migration intentions. It is stated, that potential migrants inherent specific anxiety and frustration background, caused by experiences and certain fear of the unknown, as well as by the problems of adaptation to the other social, cultural and economic models of life existence. It is noted that frustration as typical reaction to the long and uncertain expectations oppresses and makes uncomfortable the established human biosocial rhythm. The theoretical analysis of the main scientific and psychological approaches to the problem of frustration and migration intentions of a personality is made. It is indicated, that a person's migration readiness is manifestation of his or her self-organization and fixes the degree of willingness to the voluntary change of own place of residence and lifestyle activty. For the most part it arises on the basis of contradictions between the world image (imagined or real) and the lifestyle. Migration intentions are accompanied by numerous emotional reactions, among which frustration is singled out. Frustration is considered as one of the most typical human psycho states with a migration intentions, manifested in experiences and behavior peculiarities, caused by real or imagined obstacles, which are seemed to be excessively difficult, hard, insurmountable and hinder the achievement of the expected and desired aim. It is emphasized that potential migrants experience difficulties in adapting to the new circumstances and realities of foreign environment, in particular taking into account the factors of xenophobia, migrantophobia, segregation, etc. Frustration of a potential migrant testifies about increased sensitivity to traumagenic factors and insufficient formation of frustration tolerance as ability to respond to emerging problems. It is noted that potential migrants with the increased vulnerability to frustration need thoughtful professional psychological support. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21910 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21909 Назва: ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ НА ЗРАЗКАХ ПРИКОРДОННОЇ ІСТОРІЇ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ Автори: Шинкарук, Олег Короткий огляд (реферат): У статті автор аналізує психологічні аспекти патріотичного виховання курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на зразках прикордонної історії. Це питання на сучасному етапі розвитку української державності, а особливо загрози її втрати, є досить актуальним, тому важливого значення набуло питання пошуку більш досконалих методів і засобів, зокрема й використання психологічних чинників, роботи з цивільною та військовою молоддю, які б забезпечили високий рівень їхнього патріотизму. Дослідження поняття патріотизму дозволяє зробити висновок, що це явище, як один з базових компонентів індивідуальної та суспільної свідомості, має комплексну структуру. Він – обʼєкт вивчення історії, етнології, соціології, політології, а також етнічної психології та психології міжгрупових відносин. Вони акумулювали значний масив даних, що дозволяють сьогодні виділити проблему патріотизму в якості самостійного обʼєкта дослідження, використовувати для опису цього явища відповідний концептуально-термінологічний інструментарій і позначити його соціально-психологічну специфіку. Зважаючи на те, що серед принципів формування патріотизму є й такий як: “відповідності національним інтересам України, пріоритетності духовних, національно-історичних і військових цінностей та традицій українського народу, Збройних сил України”, автор зазначає, що цей принцип є актуальним і для українських прикордонників, адже національно-історичні цінності, глибокі традиції є і у них, про що свідчать численні наукові дослідження останніх років. Наявні зразки прикордонної історії командири, відповідні посадові особи, науково-педагогічні працівники, весь персонал Національної академії Державної прикордонної служби України використовують у своїй діяльності все активніше, здійснюючи своєрідний вплив на свідомість, підсвідомість і поведінку особистості майбутнього офіцера-прикордонника і на психологічний стан військового колективу в процесі їхньої життєдіяльності з метою формування у них високих морально-політичних, громадянських, військово-професійних, соціально-психологічних, психічних і фізичних якостей, необхідних для успішного виконання в умовах будь-якої складності конституційного обов’язку щодо захисту української держави.; The psychological aspects of patriotic education of cadets of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine on the examples of border history have been analyzed by the author. At the present stage of development of the Ukrainian statehood, and the threat of its loss in particular, this issue is quite urgent, therefore the problems of finding in-depth methods and resources, including the use of psychological factors, work with civilian and military youth, which would ensure their high level of patriotism, have acquired great significance. The study of the concept of patriotism leads to the conclusion that this phenomenon, as one of the basic components of the individual and social consciousness, has a complex structure. It is the object of the research of history, ethnology, sociology, political science, as well as ethnic psychology and psychology of intergroup relations. They have accumulated a considerable amount of data recently that allow us to identify the problem of patriotism as an independent object of study, to use appropriate conceptual and terminological tools for the description of this phenomenon and to indicate its socio-psychological specific character. Among the variety of patriotism shaping principles, there are the "conformity to national interests of Ukraine, priority of spiritual, national-historical and military values and traditions of the Ukrainian people, the Armed Forces of Ukraine" fundamentals. Considering that, the author proves that border guards also have national-historical values and deep traditions, which have been recently confirmed by a number of scientific studies. Commanders, responsible officials, scientific and pedagogical staff, all the personnel of NASBGSU are increasingly taking advantage of the available examples of the border history in their activities, exerting an original influence on the consciousness, subconsciousness and behavior of the personality of the future border guard officer and on the psychology of the military collective in the process of their vital activity. Thus, they develop high moral-political, civic, military-professional, social-psychological, mental and physical qualities, necessary for the successful performance of their constitutional duty of any complexity to protect the Ukrainian state. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21909 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21908 Назва: ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ ДИСПОЗИЦІЙНОГО НАПРЯМКУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ КОНСТРУКТІВ ТА ДІАГНОСТИЧНИХ ЗАСОБІВ Автори: Шевчук, Ольга Короткий огляд (реферат): У статті відображено результати теоретичного і емпіричного аналізу найбільш популярних теорій особистості диспозиційного напрямку – п’ятифакторна модель (або Велика П’ятірка) в інтерпретації П. Т. Коста і Р. Р. МакКрея, скрізного біполярного переліку Л. Р. Голдберга і факторних теорій Г. Ю. Айзенка і Р. Б. Кеттелла. Проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних психологів на прогностичний потенціал конструктів, які використовуються для опису психологічного портрету особистості. Зазначено головні спроби емпіричної верифікації діагностичного інструментарію теорій диспозиційного напрямку. Описано процедуру дослідження головною метою, якого було встановити статистично-значущі кореляційні взаємозв’язки між п’ятифакторною моделлю П. Т. Коста і Р. Р. МакКрея з суміжною теорією Л. Р. Голдберга і факторними теоріями Г. Ю. Айзенка і Р. Б. Кеттелла. За допомогою методів математичної статистики виявлено і проаналізовано 589 статистично-значущих кореляційних зв’язків. До уваги бралися як позитивні, так і негативні кореляційні взаємозв’язки між параметрами методик. Інтерпретація результатів дала змогу описати семантичний простір кожного конструкту за допомогою назв шкал, з якими вони корелюють, внаслідок чого можна формулювати висновки причинно-наслідкового характеру. Обґрунтовано, що кореляційний аналіз свідчить про високу перехресну конструктну валідність перекладених нами на українську мову опитувальників, оскільки усі однойменні шкали корелюють між собою. В результаті емпіричного дослідження виділено 4 суперфактори, за допомогою яких можна описати особистість: емоційна стабільність-нейротизм, інтроверсія-екстраверсія, антагонізм-доброзичливість, психотизм-сила суперего. Здійснено апробацію переведених на українську мову опитувальників диспозиційного напрямку.; The article represents the results of theoretical and empirical analysis of the most popular personality theories of dispositional direction – The Five-Factor Model (The Big Five) by Paul T. Costa, Jr. and Robert R. McCrae, L.R. Goldberg “transparent bipolar list”, H. J. Eysenck and R. B. Cattell trait theories. The domestic and foreign psychologists’ views on the prognostic potential of the constructs used to describe the psychological portrait of personality are analyzed. The main attempts of empirical verification of the diagnostic tools of dispositional direction theories are stated. The main aim of the described research procedure was to establish statistically significant correlations between P. T. Costa and R. R. McCrae’s Five-Factor Model, L. R. Goldberg’s related theory, H. J. Eysenck and R. B. Cattell trait theories. 589 statistically significant correlations were identified and analyzed using mathematical statistics methods. Both positive and negative correlations between methods parameters were taken into account. The interpretation results allow describing the semantic space of each construct with the help of the correlated scales’ names and therefore can be drawn conclusions of causally consequential character. It was grounded, that correlation analysis testifies about the high cross construct validity of translated by us into Ukrainian questionnaires, since all cognominal scales correlate with each other. Four super factors, with the help of which a personality can be described, were singled out as the result of empirical research: emotional stability–neuroticism, introversion-–extraversion, antagonism–benevolence, psychoticism –- power of superego. The approbation of the translated into Ukrainian dispositional direction questionnaires was made. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21908 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21907 Назва: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ» З ОСОБЛИВОСТЯМИ СІМЕЙНОГО СТАТУСУ У ПЕДАГОГІВ Автори: Фесун, Галина; Нечитайло, Тетяна; Канівець, Тетяна Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження синдрому «професійного вигорання». Теоретичне обґрунтування проблеми стосується питань визначення особливостей виникнення, розвитку та протікання синдрому «професійного вигорання» у педагогічній діяльності. Зазначено, що інтенсифікація життя, соціально-політичні та соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні сьогодні, висувають до працівників освітніх організацій нові, більш складні вимоги, що, безумовно, впливають на психологічний стан працівників, обумовлюють виникнення емоційного напруження, розвиток значної кількості професійних стресів. Суттєвим фактором стресу є психологічні та фізичні перевантаження педагогів, які сприяють виникненню так званого «синдрому професійного вигорання» – виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сім’ї. Професія педагога, одна з тих видів професій людина-людина, серед яких синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеним. Тому дуже важливим є вивчення особливостей його виникнення, розвитку та протікання саме у педагогічній діяльності. Ми обрали моделі, які, на нашу думку, найбільш повно розкривають сутність синдрому «професійного вигорання». Наше дослідження базувалось на моделі синдрому «професійного вигорання» таких вчених, як К. Маслач, С. Джексон., В. Бойко. Вчені розглядають синдром «професійного вигорання» як трьохкомпонентну систему, що включає емоційне виснаження, деперсоналізацію та редукцію власних особистісних досягнень. Використання даних моделей при проведенні емпіричного дослідження дало змогу глибоко та всебічно вивчити прояви синдрому «професійного вигорання» у вчителів. Особливо цікавим для нас було з’ясувати чи існує взаємозв’язок між компонентами синдрому «професійного вигорання» та сімейним статусом педагогічних працівників. То ж наше дослідження було спрямоване на визначення ступеню розвитку та особливостей прояву синдрому «професійного вигорання» у вчителів.; The article represents the results of theoretical and empirical study of "professional burnout" syndrome. The theoretical grounding of the problem concerns the issues of determining the peculiarities of the emergence, development and course of the "professional burnout" syndrome in pedagogical activity. It is noted, that intensification of life, socio-political and socio-economic changes that taking place in Ukraine today, place new, more complex requirements on employees of educational organizations, which, of course, affect the psychological state of workers, cause emotional stress, development of a significant amount of professional stress. Profession teacher is one of those kind of occupations, a human-human, among whom the syndrome of "professional burnout" is the most common. Therefore, it is very important to study the peculiarities of its occurrence, development and course in pedagogical activity. We have chosen models that, in our opinion, most fully reveal the essence of the syndrome of "professional burnout". Our research was based on the model of "professional burnout" syndrome by cholars as K. Maslach and S. Jackson, V. Boyko. The use of these models during an empirical study made it possible to study profoundly and comprehensively the manifestations of the syndrome of "professional burnout" of teachers. Particularly interesting for us was to find out whether there is a relationship between the components of the "professional burnout" syndrome and the marital status of teachers. Our study was aiming to determine the degree of development and features of the manifestation of the "professional burnout" syndrome of teachers. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21907 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21906 Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ МІФУ В КОНТЕКСТІ ЙОГО ЗІСТАВЛЕННЯ З ІСТОРІЄЮ Автори: Савчук, Володимир Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано подібності та розбіжності між поняттями «міф» та «історія» з урахуванням психологічних аспектів досліджуваних явищ. Вивчено деформуючу природу міфу в процесі відображення об’єктивної дійсності та роль хронологічної віддаленості у взаємовпливі міфу та історії. Окреслено інтегруючу функцію міфу в контексті конвенціоналістичної теорії нації. Визначено роль міфу як маркера належності до конкретної спільноти, зокрема і у відмежуванні від представників інших національних та етнічних груп. Охарактеризовано місце образу героя у структурі міфу та функції фундаторських наративів. Досліджено позицію міфу в системі ідентичності особистості з акцентом на національній самоідентифікації. Проаналізовано психологічну мотивацію міфотворення та міфологічні потреби індивіда у співвіднесенні з його соціальними потребами. Охарактеризовано терапевтичний ефект міфу для людської психіки під час сприйняття подій та формування пам’яті, зокрема історичної. Простежено особливості утворення, розвитку та занепаду міфів паралельно з подібними явищами у процесі існування націй. Вивчено специфіку використання історичних наративів у політичній сфері в контексті функцій агресії та оборони і досліджено характер використання міфів з метою політичної консолідації суспільства. Крім того, проаналізовано природу реакційних міфів як відповіді психіки на суспільні, політичні, культурні, ідеологічні та інші зміни у світі, що мають вплив на світогляд індивіда, зокрема на межі зіткнення консервативних переконань та революційних тенденцій. Насамкінець, окреслено перебіг історизації міфу з виокремленням трьох ключових етапів цього процесу.; The paper includes the analysis of similarities and differences between the notions of myth and history paying attention to psychological aspects of the phenomena studied. The author researches into the distortive nature of the myth in reflection of objective reality, and the role which chronological remoteness plays in correlation between myth and history. The paper outlines the integrative function of the myth in the context of conventionalist theory of the nation. It indicates the role of the myth as a marker of belonging to a specific community. It characterizes the position taken by the image of a hero in the structure of the myth, and the function of foundation narratives. The author studies the location of the myth in the system of one’s identity, focusing on the national self-identification. The paper analyzes psychological motivation of myth creation and an individual’s mythological needs. It characterizes the therapeutic effect myth has on a human and traces the peculiarities of creation, development and demise of myths in comparison with similar processes in the history of nations. The author studies the use of historical narratives in political field in the context of aggression and defense as well as the character of the employment of myths for political consolidation. The paper encompasses the analysis of the essence of reactionary myths as a response of one’s psyche to changes which affect the individual’s worldview, especially in the midst of conflict between conservative convictions and revolutionary trends. Finally, it outlines the three-phase process of myth’s historization. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21906 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21905 Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СІМ’Ї ПРИ РІЗНИХ СТИЛЯХ СІМЕЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ Автори: Пріб, Гліб; Бондар, Світлана Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена питанню психологічних та психоемоційних порушень сімейного функціонування. Проаналізовано варіанти поєднання особистісних рис у чоловіків та жінок, які пережили адюльтер, виокремлено можливі шляхи розвитку „сімейного конфлікту”. Чоловіки та жінки із високою вірогідністю акцентуації за демонстративним типом схильні до артистизму, позерства, емоційної лабільності, до конфліктності з рисами егоцентризму та не завжди адекватною самооцінкою власних дій. Основою такої поведінки є бажання привернути до себе максимум уваги з метою впливу (зокрема контролю поведінки протилежної статі) або бажання в окремих ситуаціях почувати себе слабшим для привернення до себе уваги, часто із агресивними ознаками при відсутності бажаної реакції партнера. Особи з акцентуацією за збудливим типом проявляють слабкість емоційного контролю, підвищену імпульсивність, схильність до конфліктів, слабкість у ставлені до власних зобов'язань. Особам із гипертимною акцентуацією властиво “нестача почуття дистанції”, підвищена роздратованість та вибухи гніву. У чоловіків та жінок із емотивною акцентуацією виявлено знижену здатність до вираження відчуттів, настроїв, переживань, внутрішній страхом щодо ставлення до них оточуючих. За результатами дослідження встановлено два варіанти поєднання типів акцентуації у чоловіка та жінки, які мали сукупний руйнівний вплив на життєдіяльність родини: перший - поєднання дистимічної та застрягаючої рис. Провідною у формуванні відносин у родині є схильність до застрягання афекту. Задоволеність шлюбом характеризувалася, як “абсолютно неблагополучна” та “неблагополучна”. Другий - поєднання тривожної та емотивної акцентуації. Провідною рисою у чоловіків та жінок була схильність до розладів настрою. Часто тривожність була пов'язана з приниженням їх людської гідності внаслідок адюльтеру партнера. Задоволеність шлюбом визначалася, як “неблагополучна” або “скоріше неблагополучна”. Зазначається, що перспективним подальшого дослідження у даному напрямку є наукового обґрунтування й розробки заходів специфічної допомоги у вигляді сімейного консультування порушень життєдіяльності у родині при адюльтері.; The article focuses on the issues of psychological and pcychoemotional disorders of family functioning. The article proposes analysis results of trait combinations of men and women, who are infidelity survivors, as well as defines possible ways of the "family conflict" development. Men and women with a demonstrative accentuation type are prone to artistry, showing off, emotional lability, conflicts with egocentric traits, sometimes inadequate assessment of their actions. The basis of such behavior is the desire to attract maximum attention for the purpose of influence (in particular, control the behavior of the opposite sex) or the desire in some situations to feel weaker to attract attention, often with aggressive signs in the absence of the partner`s desired response. Persons with excitable accentuation type manifest weakness of emotional control, poor impulse control, proneness to conflicts, poor personal duties management. Persons with hyperthymic accentuation type have "poor sense of distance", heightened irritability, temper tantrums. Men and women with emotive accentuation type manifest weaker ability to express feelings, mood, fears related to public's attitude to them. Based on the research results two types of personality traits accentuation having a detrimental effect on family functioning have been identified for men and women: the first – a combination of dysthymic accentuation type. and sticked accentuation. A leading feature in the formation of family relations is a predisposition to stuck affect. The type with satisfaction with marriage being characterised as "absolutely adverse" and "adverse". The second – a combination of anxiety accentuation type and emotive accentuation type. A leading feature in men and women was a tendency to mood disorders. Often anxiety was associated with the humiliation of their human dignity as a result of adultery partner. The marriage satisfaction being characterised as "adverse" and "more adverse". Future research of the subject should focus on scientific evidence and development of specific family counseling for family dysfunction caused by infidelity. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21905 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21904 Назва: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ Автори: Омельченко, Тетяна Короткий огляд (реферат): Найактуальнішою проблема становлення суб’єкта саморозвитку стає в юнацькому віці, коли вирішуються найбільш важливі завдання розвитку особистості: інтеграція і побудова цілісного образу Я, досягнення самоідентичності, особистісне, соціальне і професійне самовизначення. Метою даного дослідження є теоретично визначити психологічні особливості особистісного саморозвитку юнацького віку та експериментально дослідити показники саморозвитку студентів-психологів. На основі теоретичного аналізу саморозвиток особистості визначено як свідому, цілеспрямовану і самокеровану активність особистості, мета якої полягає в позитивній самозміні, що і забезпечує особистісне зростання, самовдосконалення, характеризується рухом від Я-реального до Я-потенційного і його досягненням на рівні зовнішніх проявів активності. У ранній юності формуються пізнавальні і професійні інтереси, потреба в праці, здатність будувати життєві плани, громадська активність, стверджується самостійність особистості, вибір життєвого шляху. Однією з основних психологічних умов готовності суб’єкта до саморозвитку є відчуття і усвідомлення ним потреби в самозміні і особистісному зростанні, що формується в юнацькому віці. Саморозвиток особистості студентів-психологів є інтегральним багаторівневим психологічним новоутворенням, яке характеризує міру підготовленості особистості до діяльності. Рівень саморозвитку майбутніх психологів може бути охарактеризований як середній за більшістю показників методик діагностичного комплексу. Діагностовано високий рівень саморозвитку респондентів за такими показниками, як досягнення успіху, прагнення до влади та задоволеність працею. Більше половини респондентів продемонстрували одночасно високий та середній рівень за показниками сенсожиттєвих орієнтацій – життєві цілі, процес життя, локус контролю життя. Суттєва кількість респондентів показали низький рівень за показником толерантності до двозначності.; The problem of the formation of a self-development subject becomes most topical at a young age, when the most important tasks of personality development are solved: integration and creation of a holistic self-image; achievement of self-identity; personal, social, and professional self-determination. The purpose of the research is to theoretically determine the psychological features of personality self-development at a young age and to experimentally investigate the self-development indicators of psychology students. Basing upon theoretical analysis, personality self-development is defined as a person’s conscious, purposeful, and self-directed activity, the goal of which is to achieve a positive self-change. This ensures personality growth and self-improvement and is characterized by the movement from “real self” to “ideal self” and its achievement at the level of the external manifestations of the activity. In early adolescence cognitive and professional interests, the need to work, the ability to make plans for life, and social activity are formed; the independence of personality as well as the choice of life path are reinforced. One of the fundamental psychological conditions of the subject’s readiness for self-development is his/her feeling and awareness of the need for self-change and personality growth, which are shaped at a young age. Personality self-development of psychology students is an integral multilevel psychological formation that distinguishes the degree of person’s willingness to act. The level of self-development of future psychologists can be described as average according to the majority of indicators of the diagnostic complex methods. The level of respondents’ self-development in terms of success, aspiration for power, and job satisfaction proved to be high. More than half of respondents demonstrated a high and at the same time an average level of life-purpose orientation - life goals, life process, and locus of life control. A significant number of respondents indicated a low level of ambiguity tolerance. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21904 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21903 Назва: ОПТИМІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МОБІЛІЗОВАНИХ ОСІБ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ Автори: Нікітенко, Ганна Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати апробації авторської програми соціально-психологічного тренінгу щодо оптимізації психологічної готовності мобілізованих осіб до військової служби з використанням стратегій ресурсного підходу (розвиток психологічної стійкості, підвищення рівня саморегуляції, формування мотиваційно-інструментальних ресурсів). За допомогою Т-критерію Вілкоксона установлено, що за блоком «розвиток психологічної стійкості» підвищився рівень життєстійкості, залученості, вміння отримувати задоволення від власної діяльності; вдалося посилити позитивне відношення до невизначеності та до складних задач. За блоком «підвищення рівня саморегуляції» вдалося посилити прийняття готовності до ризику; знизити рівень позитивного відношення до негативних ситуацій; знизити рівень соціорефлексії, рівень асоціальних стратегій подолання стресу (рівень агресивних дій). За блоком «формування мотиваційно-інструментальних ресурсів» підвищився загальний рівень прийняття невизначеності; вдалось посилити відчуття спроможності керувати власною вдачею; підвищився пошук соціальної підтримки для вирішення стресових ситуацій, при цьому знизився рівень впевненості в собі, прагнення уникати стресових ситуацій, знизився рівень використання маніпуляцій, жорстокості, цинічності, агресивних дій, тиску, відмови від пошуку альтернативних шляхів виходу із складних ситуацій. Підвищився рівень використання конструктивних стратегій в стресовій ситуації. Підтверджено ефективність авторської програми соціально-психологічного тренінгу щодо оптимізації психологічної готовності мобілізованих осіб до військової служби.; The article represents the results of the author's program approbation of social and psychological readiness optimization of mobilized persons for military service using the resource approach strategies (development of psychological sustainability, increase of self-regulation level, formation of motivational and instrumental resources). It was established with the help of Wilcoxon T-test that the “development of psychological sustainability” unit showed the increase of life sustainability level, involvement, the ability to enjoy own activity; we succeeded in reinforcement of positive attitude towards uncertainty and complex tasks. “Increase of self-regulation level” unit showed strengthening of willingness acceptance to take risks; reducing the level of positive attitude to negative situations; reducing the level of socio reflection, the level of asocial strategies to overcome stress (the aggressive actions level). The unit “formation of motivational and instrumental resources”showed increase of general level of uncertainty acceptance; we succeeded in strengthening of ability feeling to control one's own temper; increased the search of social support for solving stressful situations, herewith decreased the level of self-confidence, intention to avoid stressful situations, decreased the level of use of manipulations, cruelty, cynicism, aggressive actions, pressure, refusal to find alternative ways out of difficult situations. The stressful situation constructive strategies usage level increased. The effectiveness of the author's program of social and psychological training on optimization of psychological readiness of mobilized persons for military service was confirmed. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21903 2019-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21902 Назва: ЯВИЩЕ ОСТРАКІЗМУ В СИСТЕМІ ТРАНСЦЕНДЕТАЛЬНИХ ПОНЯТЬ ЖИТТЄВОЇ ФОРМИ Автори: Назаревич, Вікторія Короткий огляд (реферат): У статті автори роблять спробу визначити особливості явища соціальної ізоляції с системі фундаментальних понять та систематизувати соціально–психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Особлива увага приділяється розгляду системи особистості як цілого, автономного від природи утворення, яке функціонує за своїми власними специфічними соціальними законами, і з точки зору ототожнення особи – як частини більш складного цілого. Стаття присвячена важливості аналізу основних трансцендентальних факторів життєвої форми, які впливають на перебіг особистісного буття окремих індивідів і соціальних груп, первинного фактору екзистенційніх потреб, який найбільш яскраво проявляється у соціальній взаємодії особистості, коли вона від народження створює щось принципово нове. При цьому досить часто, не усвідомлюючи, закономірність і вмотивованість своїх дій, реакцій, поведінкових сценаріїв. Висвітленні особливості рефлексивних реакцій і відповідей індивіда на остракізм, такі як: незацікавленість, критика, упередження, уникнення, неприйняття, зрада, стигматизація, зневага, залишення, образа, залякування і різні дрібні образи і образи і мають загальний вплив на емоції, самооцінку і поведінку. Вказано на роль соціального статусу, самооцінки особистості, соціальної приналежності, і характерні особливості ендогенних чинників, які можуть бути передумовою небезпеки того, що неприйнята особистість буде маневрувати через своє викривлене сприйняття в ситуації, коли вихід з ізоляції за допомогою її власних можливостей практично неможливий. Зроблено висновки в системі розгляду поняття остракізму, що на глибинному когнітивно-емоційному рівні впливає на фактичну фундаментальну ситуацію особистості, порушуючи задоволення основних рис трансцендентальних понять життєвої форми. Подальший розгляд цієї проблеми передбачено у більш розгорнутому вивченні впливу остракізму на інші фундаментальні категорії життєвої форми. І дослідженні індивідуальних рис особистості, які впливають на відхід індивіда, що є відстороненням, з соціальної ізоляції.; In the article, the authors make an attempt to determine the features of the phenomenon of social isolation in the system of fundamental concepts and systematize the socio-psychological, philosophical ideas about alienation as a mechanism of ostracization in the group. Special attention is paid to the consideration of the personality system as a whole, autonomous from the nature of education, which functions according to its own specific social laws, and from the point of view of the identification of the personality as part of a more complex whole. The article is devoted to the importance of analyzing the basic transcendental factors of life form that influence the course of personal life of individuals and social groups, the primary factor of existential needs, which is most clearly manifested in the social interaction of the individual when she creates something fundamentally new from birth. In this case, quite often, without realizing, the regularity and motives of their actions, reactions, behavioral scenarios. The features of the reflexive reactions and responses of the individual to ostracism, such as: disinterest, criticism, prejudice, avoidance, rejection, betrayal, stigmatization, neglect, abandonment, resentment, intimidation, are highlighted. And various minor insults, and insults that have a general impact on emotions, self-esteem and behavior. The role of social status, self-esteem of personality, social affiliation, and characteristic features of endogenous factors, which can cause the risk that an unaccepted person maneuvers because of his distorted perception in a situation where the way out of isolation using its own capabilities is practically is impossible. The conclusions are made in the system of consideration of the concept of ostracism, that at the deep cognitive-emotional level it influences the actual fundamental situation of the personality, violating the satisfaction of the basic features of the transcendental concepts of the life form. Further consideration of this problem is provided in a more detailed study of the effect of ostracism on other fundamental categories of life form. And the study of individual personality traits that affect the departure of the individual, who is a discharge, from social exclusion. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21902 2019-12-01T00:00:00Z