https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5527 2026-09-10T22:43:40Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8402 Назва: Правові підстави формування Київської судової палати Автори: Яцишин, Ю.; Iatsyshyn, Iu. Короткий огляд (реферат): У статті з’ясовано причини та передумови проведення судової реформи 1864 р. у Російській імперії та створення Київської судової палати. До них автор відносить кризу тогочасної судової системи Російської імперії, відсутність правової бази організації та діяльності судової системи, необхідність подолання хабарництва в судових установах, а також свавілля чиновників, їх юридичну неосвіченість. Характерною була множинність судових установ, складність і заплутаність процесуальних процедур, неможливість часом визначити компетенцію судових установ. Київська судова палата була створена як апеляційна судова інстанція для окружних судів Київської, Волинської, Чернігівської та Могильовської губерній і урочисто відкрита у 1880 р. У складі Київської судової палати було передбачено кримінальний та два цивільних департаменти, згодом були відкриті ще два цивільних департаменти. The article considers the key reasons and preconditions for judicial reforms of 1864 in Russian Empire and foundation of Kyiv Judicial Chamber. Among them the author differentiates the following ones: the crisis of the judicial system of Russian Empire, lack of legal framework for the judiciary system, necessity of overcoming bribery in courts, arbitrariness of the officials, their legal illiteracy. The system was characterized by the multiplicity of judicial institutions, procedural complexity and confusion, inability to determine the competences of the judicial bodies. Tortures, ill-treatment of prisoners, system of formal evidences, the inquisitorial trial processes contributed to the need for reform the judicial system in the country. Kyiv Judicial Chamber was an integral part of the Russian Empire judiciary under new legislature regulated by Judicial Charter of 20, November 1864. Kyiv Judicial Chamber was established as an appellate judicial body for district courts of Kyiv, Volyn, Chernigiv and Mohgyliov provinces and was inaugurated in 1880. Kyiv Judicial Chamber consisted of criminal and two civil departments, later two more civil departments were added. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8395 Назва: Діяльність Луцького Трибуналу (1578-1589 рр.) Автори: Яцишин, Михайло Михайлович; Yatsyshyn, Mykhailo M. Короткий огляд (реферат): У статті аналізується діяльність Луцького Трибуналу як апеляційної судової інстанції Волинського воєводства в період 1578-1589 р.р. Факт створення і функціонування Луцького трибуналу, який виступав найвищою апеляційною інстанцією для міських судів, а також позовів шляхти свідчить про факт збереження значної долі самостійності та відокремленості місцевої громади, яка не піддавалась полонізації після Люблінської унії 1569 р.. Юрисдикція цієї апеляційної інстанції поширювалась на Волинське, Брацлавське, Київське воєводства і в своїй судовій діяльності використовувала не польські закони, а Литовські статути, в першу чергу Волинський 1566 р. та Новий Литовський Статут 1588 р.. Важливим є також факт ведення судового діловодства староруською мовою, що підтверджує вище викладену тезу про автономію правової системи українських воєводств у складі Речі Посполитої після Люблінської унії. Луцький Трибунал припинив своє існування в 1589 році, коли апеляційною інстанцією для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств став Головний Люблінський Трибунал. The article analyzes the Lutsk Tribunal Activities as an appeal court of Volyn province in the period of 1578-1589. The establishment and operation of Lutsk Tribunal, which acted as the highest instance for municipal courts and also for the lawsuits of nobility, testifies to the fact of preserving a significant share of self-reliance and independence of the local community that resisted the processes of Polonization after Lublin Union 1569. The jurisdiction of this of appeal instance spread over Volyn, Bratslav, Kyiv voivodeships and in its activities was guided not by Polish laws but used Lithuanian Statutes, predominantly the Volynian (1566) and New Lithuanian Statute of 1588. The author lays emphasis on the conducting record keeping in Old Russian language that confirm the abovementioned idea about autonomy of legal system in the Ukrainian voivodeships within Rzecz Pospolita after Lublin Union 1569. Lutsk Tribunal ceased existence in 1589, when the Main Lublin Tribunal had become the highest appeal instance for Volyn, Bratslav and Kyiv voivodeships. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8394 Назва: Особливості та шляхи реалізації функції оборони держави Автори: Щербюк, Н.; Щербюк, М.; Shcherbiuk, N.; Shcherbiuk, M. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню функції оборони країни. Функції держави встановлюються залежно від основних завдань, які стоять перед ним на тому чи іншому етапі його розвитку. В умовах загострення глобальних проблем людства, порушення світового правопорядку Російською федерацією, що зумовило анексію Криму, проведення АТО в Донецькій і Луганській областях, особливої актуальності набувають проблеми реалізації вищевказаної зовнішньої функції нашої держави. Авторами проаналізовані позиції вчених із зазначеної проблеми, положення законодавства у цій сфері. У статті наголошується, що діяльність держави щодо забезпечення свого захисту має складний зміст і різні цілі. На їх реалізацію спрямовані підготовка та ведення політичної, дипломатичної, інформаційної та економічної боротьби. Невід'ємною складовою частиною цієї діяльності є створення військової організації держави і здійснення керівництва нею. На основі проведених досліджень визначено особливості функції оборони держави та шляхи її реалізації в сучасних умовах. The article deals with one of the external functions of the state – the function of the defense of a country. The functions of the state are set depending on the major objectives facing the state at this or that stage of its development. In the conditions of aggravation of global problems of humanity violation of the international legal order by Russian Federation that caused he annexation of the Crimea, conducting ATO in the Donetsk and Lugansk regions, problems of implementation of the above-mentioned external function of our state have become particularly important and urgent. The authors analyze the scientists’ approaches to the above-mentioned problem and legislative provisions in this area. It has been proved that activities of the state to ensure its protection has a complex meaning and different objectives. Preparation and maintenance of the political, diplomatic, informational and economic struggle are aimed at realization of these objectives. An integral part of this activity is the creation of the state military organization and providing management of it. The authors state that each function of the state is carried out simultaneously in both legal and organizational forms, including the function of defense of a country. The results of the study helped to identify the peculiarities of the function of defense of the state and the ways of its realization in modern conditions. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8393 Назва: Доцільність закріплення невичерпного переліку обставин, які обтяжують покарання: дискусійні моменти Автори: Чупринський, Б.; Chuprynskyi, В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються особливості застосування обставин, які обтяжують покарання та доцільність закріплення вичерпного переліку обставин, які обтяжують покарання в законодавстві України. Аналізується правова природа цих обставин, поняття, значення, класифікація, зміст, можливість розширення в ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання і доцільність закріплення невичерпного переліку обставин, які обтяжують покарання у КК України. The article considers peculiarities of application of the circumstances aggravating the punishment and advisability of fixing a comprehensive list of such circumstances in the Criminal Code of Ukraine. The emphasis is laid on the nature of these circumstances, the concepts, meanings and classification of them. In the focus of attention is legal nature the circumstances aggravating the punishment not covered by CC of Ukraine but are often taken into account in judicial practice. The research is aimed at revealing the typical circumstances which were most frequently classified by the courts as aggravating. The author tries to define the degree of validity of recognizing them as such and advisability of fixing a comprehensive list of circumstances aggravating the punishment in article 67 of CC of Ukraine or rather to expand this list of CC and make it comprehensive. The research attempts to answer the question whether the closed list of circumstances aggravating the punishment limits the judicial discretion in determining the measure of criminal-legal liability, and the criminal punishment accordingly. The article suggests reasonable ways of overcoming contradictions in the interpretation and application of the circumstances aggravating the punishment in the Criminal Code of Ukraine. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8392 Назва: Нагляд прокурора за додержанням законів під час проведення досудового розслідування: тенденції нормотворення та правозастосування Автори: Чорноусько, М.; Chornousko, М. Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються деякі питання нагляду прокурора за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Здійснюється аналіз чинного національного та міжнародного кримінального процесуального законодавства, справ, розглянутих Європейським судом з прав людини, точок зору науковців з приводу ключових аспектів діяльності прокурора в конкретному кримінальному провадженні. Подається виклад сучасних тенденцій нормотворення та правозастосування, заснований на існуючих законодавчих ініціативах, висновках практиків щодо недоліків нормативної бази та даних офіційної статистики відповідно. Пропонується авторська класифікація проблем, що виникають в контексті наглядової діяльності прокурора у кримінальному провадженні. The article considers certain problematic issues of implementing prosecutor’s supervision over the observance of laws in the course of pre-trial investigation. Modern tendencies of rule-making and Laws enforcement have been studied on the basis of available legislative initiatives, practitioners’ conclusions as to the shortcomings of the current regulatory framework, official court and prosecution statistics. The article analyzes the importance of the general principles of criminal proceedings in the prosecutor’s performance of supervisory activities in the process of pre-trial investigation. The article offers author’s classification of common debatable questions arising in the process of prosecutors supervision activities and introduces some important proposals for editing the criminal procedural code, among which those aimed at ensuring the rights of the participants of the criminal proceeding, optimization of the established principles of the equality of the parties to proceedings in accordance with the doctrinal standards and practice requirements. The article offers the ways to reduce the workload on the prosecutors. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8391 Назва: Перспективи вдосконалення кола обов’язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням Автори: Фідря, Ю.; Fidria, Iu. Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано окремі проблемні питання, що стосуються закріпленого у ст. 76 КК України кола обов’язків, які суд може покласти на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Досліджено правову природу таких обов’язків, з’ясовано їх значення для досягнення цілей випробування, а також критерії, якими керується суд при їх призначенні. Сформульовано ряд пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства, яке передбачає перелік обов’язків, які можуть бути покладені на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Внесено пропозицію доповнити законодавчий перелік вказівкою на обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної злочином. The article analyzes some problematic issues concerning fixed in Art. 76 of the Criminal Code of Ukraine range of duties which the court may impose on the persons released from probation. In the focus of attention is the legal nature of court-appointed duties, their importance for achieving the objectives of probation and the criteria governing their appointment at court. The author suggests the classification of duties on the basis of identity (general and specific) and the functional purpose (social, resocialization, checking (prevention and rehabilitation); legislative proposal to supplement the list indicating the duty of compensation for harm caused by the crime that will provide the restoration of social justice and effective legal protection of rights and legal interests of the victim. The article clarifies some items of the Law of Ukraine «On probation» relating to the establishment of supervisory kind of probation to the persons released from probation, and implementation of programs on their approbation. The author gives the arguments for expansion of the list of legislative duties that the court may impose on persons released on probation, and securing the right of the court to impose others, not provided by the law on criminal responsibility duties, but taking into account the whole complex of factors, circumstances and conditions concerning the convicted and the crime committed by him. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8390 Назва: Інституціоналізація діагностики і розвитку управлінських та лідерських здібностей публічних службовців – пріоритетний напрямок реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні Автори: Федоренко, В.; Fedorenko, V. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена проблемам теорії та практики виявлення та розвитку професійно важливих управлінських і лідерських здібностей державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування в умовах реформи публічної служби, започаткованої в Україні в 2014-2015 рр. Досліджуються перспективи унормування в новому Законі «Про державну службу» тестування, щорічної оцінки та інших інструментів виявлення та розвитку управлінського і лідерського потенціалу публічних службовців. Обгрунтовується концепт розробки і запровадження відповідного навчального модуля в магістерські програми з публічного управління та адміністрування в Україні. The article is devoted to the Theory and practice of identification of professional and important management and leadership skills of public servants and employees of local governments in terms of public service reform, launched in Ukraine in 2014 -2015. IT IS the study of the perspectives rationed in the new law «On civil service» which introduces testing, annual assessment and other instruments of identification and development of managerial and leadership potential of public officials. The article tackles the concept of development and implementation of appropriate training module in the master's program on public management and administration in Ukraine. Important competencies to be formed in masters and doctoral students of public administration are: understanding the nature and content of professionally important management and leadership skills that need to be identified and developed in public officials; knowledge of the basic forms and methods of identifying managerial and leadership skills which are used today in Ukraine and abroad; being able to interview and test the candidate; knowledge of case-studies technology and other forms of diagnosing management and leadership skills of the candidates for the posts in the public establishments; awareness of the goals and objectives of management and leadership skills of public officials; knowledge of basic techniques of leadership skills development among public officials, especially in higher ranks of public service; to posses skills of testing, structuring interviews, conducting workshops, organizing assistant centers and other innovative forms of developing management and leadership skills of public servants. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8389 Назва: Класифікація кримінально-процесуальних санкцій Автори: Сопронюк, О.; Soproniuk, O. Короткий огляд (реферат): Автор вважає, що наукова класифікація кримінально-процесуальних норм повинна спиратися на загально-теоретичний правовий підхід. За способом реагування на правопорушення кримінально-процесуальні санкції варто змістовно та структурно поділяти на такі види та підвиди: 1) правовідновлювальні: 1.1) скасування або зміна незаконних процесуальних актів; 1.2) примусове виконання обов'язку; 1.3) відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні (у межах глави 9 КПК України); 2) каральні: 2.1) позбавлення або обмеження прав учасників провадження; 2.2) накладення грошових стягнень; 3) санкції нікчемності. За галузевою приналежністю кримінально-процесуальні санкції диференційовано на: 1) кримінально-процесуальні; 2) кримінально-правові; 3) адміністративні; 4) цивільно-правові; 5) дисциплінарні. Особливість каральних кримінально-процесуальних санкцій полягає у можливості їх поєднання з санкціями того ж виду іншої галузевої приналежності. According to the author of the article scientific classification of criminal procedural norms should be based on general theoretical legal approach. In accordance with the kind of response to the offense violations criminal procedural sanctions should be divided into the following types and subtypes: 1) restoration of rights: 1.1) cancellation or modification of procedural illegal acts; 1.2) enforcement of the obligation; 1.3) refund (compensation) of damages in criminal proceedings (within chapter 9 of Criminal Code of Ukraine); 2) punitive: 2.1) deprivation or restriction of rights of the proceedings; 2.2) impose monetary penalties; 3) the sanction of nullity. According to sectoral affiliation criminal procedural sanctions have been differentiated into: 1) criminal-procedural; 2) criminal-legal; 3) administrative; 4) civil legal; 4) disciplinary. The peculiarity of criminal procedure and penal sanctions is the possibility to combine them with the sanctions of the same kind from another branch of law. By the degree of definiteness criminal procedural sanctions have been divided into: 1) absolutely determined; 2) relatively-defined; 3) alternative. The author concludes that relativelydefined and alternative criminal procedural sanctions dominate in the CPC allowing to individualize the limitation of rights of the guilty person. According to the subject of application the sanctions are divided into: 1) sanctions applied by officials who are subjects of criminal procedure relationships, and 2) the sanctions that are applied to other legal entities. The latter group is used outside criminal proceedings. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8388 Назва: Використання спеціальних знань у кримінальних провадженнях про умисне знищення або пошкодження чужого майна Автори: Слободянюк, Б.; Slobodianiuk, B. Короткий огляд (реферат): У положеннях наукової статті висвітлено окремі аспекти застосування спеціальних знань при розслідуванні умисного знищення або пошкодження чужого майна. Акцентовано увагу на ролі і місці судової експертизи при розслідуванні вказаних злочинів. Це можуть бути як пожежно-технічна експертиза, так і інші види судових експертиз: хімічна, електротехнічна, фізико-технічна, судово-медична, металознавча, товарознавча, судово-ветеринарна, експертиза матеріалів, речовин і виробів. Розкрито умови призначення та провадження окремих видів криміналістичних експертиз. У статті акцентовано увагу на тому, що висновок експерта не може використовуватися як доказ у кримінальному провадженні без його аналізу та оцінки, співставлення з іншими доказами у кримінальному провадженні. The article tackles certain aspects of application of special expertise in criminal proceedings on deliberate destruction of another's property. In the focus of attention is the role and importance of forensic examination in investigating the aforementioned crimes. The author places importance on the reasons for appointment of criminal expertise and its procedure and draws conclusions that in criminal proceedings on deliberate destruction of another's property an investigator can appoint any kind of expertise, which may appear to be of great importance in each particular case depending upon a subject of investigation. It can be fire and technical expertise and certain types of forensic examination: chemical, electro-technical physico-technical, forensic-medical, commodity, forensic- veterinary, expertise of materials, substances and products. The author lays emphasis on the fact that expert’s conclusion as to the special expertise results cannot be used as evidence in criminal proceedings without preliminary analysis and evaluation of expert’s conclusion. 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8387 Назва: Визнання права як спосіб захисту речових прав Автори: Скрипник, В.; Skrypnyk, V. Короткий огляд (реферат): В статті здійснюється аналіз особливостей такої правової категорії, як речові права, та з’ясування умов і особливостей їх захисту позовом про визнання права. Акцент зроблено на дослідження не тільки теоретичних проблем, а і на дослідженні питань практичного характеру, перш за все, підстав визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів. Значну увагу приділено поглядам провідних діячів цивілістичної доктрини щодо поняття та змісту визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів. The article analyzes features of such legal category as property rights, and clarifies the conditions and characteristics of their protection by claim for recognition of the right. In the focus of attention is research of not only theoretical problems, but the research of practical issues, primarily, the grounds for recognition of law as a way of protecting civil rights and interests. Special attention is paid to the views of leading scholars on civil doctrine as to the concept and content of recognition of the right of protecting civil rights and interests. It has been proved that it may occur in cases, when: a) assignee of property rights has no evidence of such rights (documents are lost, destroyed, etc.); b) subjective rights of the assignee have not been legally confirmed (the right of co-owner for a share in together acquired property due to joint construction, acquisition, improvement, etc; successor’s rights, who actually came into possession of hereditary property and received inheritance under the legislation (living together with the testator, infancy or incapacity of the heir, but a certificate of inheritance have not been received in the prescribed manner); c) a person, who does not recognize the law, casts doubt on its existence within certain limits or completely denies the existence of such a law; cases when there arises a need to prove in court the right to another’s property. 2015-01-01T00:00:00Z