https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/364 2026-09-10T20:06:02Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30720 Назва: Протиставлення концептуальних реляцій антонімії та синонімії в межах кіберблоку СТАН СИСТЕМИ (SYSTEM STATUS) Автори: Ясінська, Оксана Володимирівна; Шевчук, Тетяна Римівна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню протиставленню концептуальних реляцій антонімії та синонімії в межах кіберблоку СТАН СИСТЕМИ (SYSTEM STATUS) та аналізу лексико-семантичних варіантів кібернеологізмів crash і robust. У дослідженні змодельовано предметний та акціональний фреймові приклади даного кіберблоку. Проаналізовано важливі наукові проблеми, специфіку вже існуючих поглядів науковців в галузі даного наукового дослідження. Окреслено позицію відомих лінгвістів щодо необхідності розмежування даних лінгвістичних аспектів. Визначено різні підходи до здійснення концептуальних реляцій в межах даного наукового дослідження. Представлено сучасні лінгвістичні розвідки, зумовлені загальною спрямованістю лінгвістичної парадигми знань на розроблення якісно нових дослідницьких об’єктів, що дозволяють розв’язати проблему вербального позиціонування цілісних динамічних фрагментів позамовної дійсності, одним із яких є сфера кібернеології. Запропоновано поняття “кіберблок”. Скомпоновано дані словникові дефініції у даний кіберблок. Досліджено кіберблок крізь призму предметного та акціонального фреймів. Стратифіковано емпіричний матеріал за певними аспектами діяльності людини та комп’ютера. Скорельовано відповідний кіберблок, в межах якого визначено і досліджено способи формування та процеси утворення синонімічних подібностей та антонімічних протиставлень в межах досліджуваного кіберблоку. Проаналізовано типи фреймів. Побудовано предметний та акціональний фрейми враховуючи лексико-семантичні варіанти досліджуваних комп’ютерних неологізмів. Досліджено специфіку антонімічних і синонімічних зв’язків та їх інтеграцію в межах досліджуваного кіберблоку. Виокремлено підконцепти, що виражають протилежні значення досліджуваних кібернеологізмів. Проаналізовано тенденцію редукції синонімічних і появу антонімічних ознак в межах даного кіберблоку. Доведено гіпотезу, що лексико-семантичні варіанти комп’ютерних неологізмів водночас можуть набувати і синонімічного, і антонімічного характеру, коли їх семантична структура ЛСВ моделюється за допомогою фреймових слотів. Ключові слова: кіберблок, комп’ютерні неологізми, антоніми, синоніми, фрейм, ЛСВ, слот. 2026-04-14T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30714 Назва: Rechtslinguistik als Wahlfach für Germanistik-Studierende: Ausbildungskonzept und Praxisorientierung mit Dhoch3 Автори: Buhaichuk, Olena Короткий огляд (реферат): Im Sommersemester 2024 wurde an der Nationalen Lesja-Ukrajinka-Universität Luzk (Ukraine) das Wahlfach „Rechtslinguistik“ eingeführt. Ziel war es, Germanistik-Studierende – angehende Deutschlehrkräfte und Übersetzer:innen – mit der Fachsprache Recht vertraut zu machen und ihnen didaktische Zugänge zur Fachkommunikation zu vermitteln. Grundlage bildete das Modul 5 „Fachkommunikation Deutsch“ der Dhoch3-Plattform, das im Blended-Learning-Format eingesetzt wurde. Die Teilnehmenden analysierten theoretische Modelle, reflektierten Fachtexte und entwickelten eigene Unterrichtsmaterialien. Das Projekt zeigt, wie digitale Lernressourcen erfolgreich in lokale Lehrkontexte integriert werden können und welchen Beitrag sie zur sprachlich-beruflichen Qualifikation im Bereich Deutsch als Fremdsprache leisten. 2026-03-31T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30709 Назва: Співвідношення понять «дискурс» і «текст» у сучасній лінгвофілософській парадигмі Автори: Бугайчук, Олена Короткий огляд (реферат): У тезах досліджується співвідношення понять «дискурс» і «текст» у сучасній лінгвофілософській парадигмі. Показано, що дискурс виступає динамічним соціокультурним процесом і епістемою, яка формує знання, ідеології та владні відносини, тоді як текст є стабільним продуктом дискурсивної практики, матеріалізацією дискурсу у конкретному контексті. Розглянуто основні підходи до співвідношення цих понять: ототожнення, розмежування за формою (усне та письмове спілкування) та розмежування за рівнем абстракції (дискурс як сукупність текстів, текст як окремий фрагмент). Проаналізовано внесок класичних і сучасних теоретиків (М. Фуко, П. Бурдьє, Ю. Хабермас, Т. ван Дейк, Дж. Батлер) у розуміння дискурсу як механізму конструювання соціальної реальності. Особлива увага приділена соціокультурному та конструктивістському підходам до дискурс-аналізу, що дозволяють виявляти взаємозв’язок мови, знання та влади, а також роль текстів у формуванні суспільних ідеологій. Тези демонструють, що взаємодія дискурсу і тексту є ключовим механізмом для аналізу процесів соціокультурної трансформації та критичного осмислення мовної реальності. 2026-02-19T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30708 Назва: Писемна майстерня (Schreibwerkstatt) як креативний простір для навчання Автори: Бугайчук, Олена Вікторівна Короткий огляд (реферат): У тезах розглядається «писемна майстерня» (Schreibwerkstatt) як ефективний креативний простір для навчання письма в початковій школі. Описано організацію занять, під час яких учні працюють індивідуально та в групах, створюючи власні тексти на основі запропонованих імпульсів (сюжетів, зображень, слів-стимулів). Проаналізовано роль креативного письма у розвитку уяви, мовленнєвих навичок та здатності до самовираження. Особливу увагу приділено методичним підходам, що передбачають ігрову форму навчання, використання різноманітних творчих вправ, а також формування культури зворотного зв’язку. Наголошено на значенні процесу письма як засобу подолання страху перед творчістю та розвитку мотивації учнів. Висвітлено різні типи писемних майстерень і їх потенціал у формуванні ключових компетентностей. Зроблено висновок, що писемна майстерня є дієвим інструментом інтеграції навчання і творчості, який сприяє гармонійному розвитку мовної особистості молодших школярів. 2026-02-26T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30707 Назва: Позначення військових звань у сучасній німецькій військовій термінології Автори: Бугайчук, Олена Вікторівна Короткий огляд (реферат): У тезах розглядається система позначення військових звань у сучасній німецькій військовій термінології на матеріалі Бундесверу. Проаналізовано структурну організацію та ієрархію звань, що охоплює основні категорії військовослужбовців: рядових, унтер-офіцерів (із портупеєю та без неї), офіцерів і генералів/адміралів. Висвітлено термінологічну варіативність, зумовлену поділом на види збройних сил (сухопутні війська, повітряні сили, військово-морські сили та кібер- та інформаційний простір), а також окреслено відмінності між загальновійськовими та морськими назвами звань. Особливу увагу приділено мовним характеристикам термінів, зокрема використанню складених іменників і префіксів (Ober-, Stabs-) як засобів вираження ієрархічних відношень. З’ясовано роль історичних традицій у формуванні сучасної системи звань та їх адаптацію до міжнародних стандартів НАТО. Наголошено на важливості уніфікації та адекватного перекладу військових термінів у міжмовній комунікації. Опис: Подані тези присвячені аналізу системи позначення військових звань у сучасній німецькій військовій термінології на прикладі Бундесверу. У роботі розглянуто ієрархічну структуру військових звань, їх поділ на основні категорії (рядові, унтер-офіцери, офіцери, генерали/адмірали) та специфіку функціонування в різних видах збройних сил. Особливу увагу приділено термінологічній варіативності, що зумовлена як родовою належністю військ, так і історичними традиціями формування назв. У тезах проаналізовано мовні особливості військових термінів, зокрема активне використання складених іменників і словотвірних префіксів (Ober-, Stabs-), які відображають ієрархічні відношення та службові функції. Розкрито зв’язок сучасної терміносистеми з історичною спадщиною та її адаптацію до міжнародних стандартів, зокрема НАТО. 2025-12-02T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30636 Назва: Закономірності концептуального моделювання комп'ютерних неологізмів у кіберблоках Автори: Шевчук, Тетяна Римівна; Ясінська, Оксана Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті детально описано закономірності концептуального моделювання комп’ютерних неологізмів у кіберблоках. Розглянуто важливі наукові проблеми, специфіку вже існуючих поглядів науковців в галузі даного наукового дослідження. Окреслено позицію відомих лінгвістів щодо необхідності розмежування даних лінгвістичних аспектів. Визначено різні підходи до здійснення концептуального моделювання щодо даного наукового дослідження. Представлено сучасні лінгвістичні розвідки, зумовлені загальною спрямова¬ністю лінгвістичної парадигми знань на розроблення якісно нових дослідницьких об’єктів, що дозволяють розв’язати проблему вербального позиціонування цілісних динамічних фрагментів позамовної дійсності, одним із яких є сфера комп’ютерних технологій. Доведено, що словниковий запас будь-якої мови оновлю¬ється шляхом появи власне нових слів, розвитку нових значень у старих слів або в результаті запозичення іншомовних слів. Запропоновано поняття “кіберблок”. Скомпоновано словникові дефініції у кіберблоки. Досліджено експлікацію концептуального змісту кіберблоків. Описано кіберблоки крізь призму концепту¬ального аналізу. Описано історію розвитку концептуальної схеми кіберблоків. Сконструйовано загальну модель концептосфери кіберблоків та заповнено її розробленими кіберблоками. Здійснено системний аналіз концептосфери кіберблоків та характеристики одиниць досліджуваної комп’ютерної неології. Апробовано загальну гіпотетико-концептуальну модель взаємозв’язку людини та комп’ютерної сфери. Представлено результати діяльності людини та комп’ютера. Словникові дефініції досліджуваних комп’ютерних неоло¬гізмів диференційовано у кіберблоки. Проаналізовано закономірності виникнення кібрблоків англійської комп’ютерної лексики. Розглянуто найпоширеніші кіберблоки серед неологізмів комп’ютерної сфери в різ¬них концептах. Установлено головні джерела поповнення кіберблоків. Виокремлено основні комп’ютерні тематичні групи, у яких виникають найдовші кіберблоки та причини їх виникнення. Стратифіковано емпі¬ричний матеріал за певними аспектами діяльності людини та комп’ютера. Зауважено, що концептосфера є ширним поняттям порівняно із семантичним простором мови. Скорельовано відповідні концепти. Квазі¬синоніми диференційовано за кількісними чи якісними ознаками. Доведено, що конкретний метод повинен відповідати вимогам, що їх висувають до методу як до шляху отримати знання. 2025-12-30T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30537 Назва: Англомовні неологізми в сфері кібернеологізмів Автори: Домбровська, Анна Сергіївна; Новосад, Катерина Сергіївна; Ясінська, Оксана Володимирівна Короткий огляд (реферат): В даний час, поява нових слів обумовлено науково-технічним прогресом, культурним зближенням країн і суспільно-політичними умовами. Словниковий запас будь-якої мови оновлюється шляхом появи власне нових слів, розвитку нових значень у старих слів або в результаті запозичення іншомовних слів. Опис: Звичайно, сфера інформаційних технологій швидко освоюється молоддю, також, як і слова, що відносяться до цієї сфери. З'являються побоювання, що інтернет-сленг робить негативний вплив на мову. Скорочення, прийняті в інтернеті, перешкоджають грамотному написанню слів, крім того, слова часто замінюються значками. Але, завдяки появі деяких нових слів, мова стає більш емоційною і живою. 2026-01-30T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30516 Назва: Труднощі еквівалентного перекладу кібертермінології сучасної англійської мови Автори: Ясінська, Оксана Володимирівна; Лапчук, Софія Олександрівна Короткий огляд (реферат): Еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні (тобто, такі, що мають тільки один перекладацький відповідник) і багатоеквівалентні (тобто такі, що мають два або більше перекладних відповідників). Неоднозначні прості терміни мають кілька способів перекладу відповідно до кількості їхніх значень. Відповідник неоднозначного слова називається варіантним відповідником, який передає якесь одне значення слова вихідної мови, тобто є перекладним еквівалентом якогось одного лексико-семантичного варіанта багатозначного терміну. Варіантні відповідники можуть бути зафіксовані в перекладних словниках. Опис: Перекладач повинен уважно співставити всі випадки вживання нових термінів, які важко передаються засобами мови, яку перекладають, щоб із загального змісту тексту скласти чітке уявлення про описувану проблему. Будь-який науковий текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого та відсутнього в словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання у конкретному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з цього питання. Велику допомогу перекладачеві може надати вже існуюча перекладна література, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад. 2026-01-23T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30473 Назва: Перекладацькі трансформації в художній літературі (на матеріалі німецької та англійської мов). Автори: Козак, Софія Веніамінівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню перекладацьких трансформацій у художньому перекладі на прикладі перекладу фрагментів із творів німецькомовної та англомовної літератури. Метою роботи є виявлення основних типів трансформацій, які використовуються перекладачами для досягнення еквівалентності при передачі змісту, стилю та емоційного забарвлення оригінального тексту. У процесі аналізу враховувались як лінгвістичні, так і культурно-ментальні аспекти, що впливають на вибір конкретної трансформації. Охарактеризовано ключові перекладацькі трансформації, зокрема граматичні (транспозиція, модифікація синтаксису), лексико-семантичні (конкретизація, генералізація, модуляція), а також стилістичні прийоми, що застосовуються для адаптації тексту до норм цільової мови. У статті порівнюються приклади з оригінальних творів і їхніх перекладів, що дозволяє продемонструвати різницю в підходах до перекладу німецьких та англійських літературних текстів українською мовою. На прикладі конкретних уривків із творів німецькомовної та англомовної художньої літератури досліджено, як перекладач може адаптувати текст до мовної картини світу цільової аудиторії, зберігаючи при цьому авторську автентичність. Особливу увагу приділено впливу мовної структури та національної специфіки мови-джерела на перекладні рішення. Ефективне використання трансформацій дозволяє не лише зберегти зміст, а й передати стилістичну цілісність та загальну авторську прагматику. Результати дослідження показують, що якість перекладу художнього твору залежить від балансу між формальною точністю та змістовою адекватністю, а також засвідчують важливість застосування перекладацьких трансформацій як інструменту міжкультурної комунікації, що сприяє глибшому сприйняттю іноземної літератури й формуванню цілісного образу автора у свідомості читача. 2025-10-16T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30472 Назва: Фрейм «Страх» у художньому дискурсі (на матеріалі новели австрійського письменника С. Цвейга «Angst») Автори: Козак, Софія Веніамінівна; Гурінчук, Марія Олександрівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджується фрейм «Страх» у художньому дискурсі на матеріалі новели Стефана Цвейга «Angst». Метою є виявлення мовних, когнітивних і паралінгвістичних засобів репрезентації емоції страху як ключового елементу внутрішнього світу персонажа та загальної атмосфери твору. Страх аналізується як складна когнітивно-емоційна категорія, що втілюється через певні лінгвістичні маркери та художні прийоми. У центрі уваги – мовні засоби, що представляють фреймову структуру на позначення страху, описують його причини, ситуаційні контексти, фізіологічні й емоційні прояви та наслідки. Особлива увага приділяється способам образного відтворення страху, зокрема використанню метафор, епітетів, повторів, порівнянь, а також синтаксичних конструкцій, які відображають емоційну напругу та динаміку психологічного стану героїні. Показано, як страх у творі перетворюється з внутрішнього переживання на домінантну силу, що визначає поведінку, внутрішні рішення та самоідентифікацію персонажа. Окреслено вплив соціальних чинників, морального осуду та внутрішніх конфліктів, які посилюють інтенсивність страху. Зроблено висновок, що фрейм «Страх» реалізується в межах художнього дискурсу як механізм смислотворення, що описує відчуття страху не лише як індивідуальну реакцію, а й як багатоаспектний феномен. Аналіз цього фрейму показав важливість дослідження фреймів на позначення емоцій задля розуміння побудови психологічного дискурсу та його впливу на читача. Це може стати поштовхом для вивчення фреймів емоційної сфери у творах інших авторів, а також для залучення мультидисциплінарного підходу, зокрема елементів психології та нейролінгвістики, що дозволить досліджувати механізми сприйняття емоцій у художньому дискурсі з позицій різних наукових парадигм та розширить інтерпретаційні можливості дослідника. 2025-10-16T00:00:00Z