https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27 2026-09-10T15:24:46Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30717 Назва: Innovative practices of public administration: approaches to public sector management in the era of digitalization and open government Автори: Somak, Oleksandr; Dmytrenko, Ihor; Ninyuk, Inna; Suray,Inna; Nakonechnyi, Oleksandr Короткий огляд (реферат): The relevance of the study is due to the need for systematic analysis and implementation of the latest public administration practices that ensure the efficiency, transparency and adaptability of public institutions in the context of digitalization, globalization challenges and growing expectations of citizens. The research problem is the insufficient consideration of regional specifics and the effectiveness of renewable energy technologies implementation in the context of energy transformation. The purpose of the study is to systematize the latest public administration practices, identify the factors of their effectiveness, and develop an approach to innovation transfer, taking into account the challenges of digitalization and open government. The research results showed that modern public administration is formed at the intersection of technological innovations and humanistic values, where digitalization is not seen as an end in itself, but as a tool for enhancing transparency, nclusiveness, and trust in the state. A comparative analysis of international and national experience has shown that leading countries focus on creating integrated platform ecosystems and using artificial intelligence, while Ukraine emphasizes mobile services, paperless technologies, and active citizen engagement. Based on the clustering of EGDI dynamics in European countries (2010-2024), the author reveals the uneven development of digital governance and identifies four typical trajectories – from stable leaders to states that are in search of institutional prerequisites for digitalization. It is proved that the universal factors of success are political and institutional leadership, human and financial capacity, regulatory adaptability, cyber resilience, and civic participation. The importance of the humanistic dimension – the ability of innovative practices to reduce digital inequality, ensure social justice and maintain partnership between the state and citizens – is substantiated. Uneven development of digital public administration, limited inclusiveness, and insufficient institutional capacity to implement the latest management practices in the context of sustainable development and public trust have been identified. An effective model of public administration for the future will be based on the synergy of global technological trends and national contexts, combining innovation with a human-centered approach. 2026-01-30T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30716 Назва: Проблеми і виклики формування ефективного державного контролю Автори: Василюк, Марія Михайлівна; Лалакулич, Марія Юріївна; Нинюк, Інна Іванівна Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає у виявленні системних проблем та викликів, що перешкоджають розвитку ефективного державного контролю,зокрема фінансового. Уроботі застосовано порівняльно-правовий аналіз для вивчення моделей організації державного контролю в Україні та інших країнах; системний метод – для дослідження взаємозв’язків між інституційними, регуляторними та технологічними факторами, що впливають на ефективність системи контролю; структурно-функціональний метод – для виявлення невідповідностей у розподілі контрольних повноважень між державними органами; аналіз наукової літератури та узагальнень. У результаті було визначено, що основними структурними недоліками системи державного фінансового контролю в Україні є: інституційна фрагментація та дублювання контрольних повноважень серед органів виконавчої влади; відсутність комплексного законодавства, яке б встановлювало єдині стандарти виконання контрольних та наглядових функцій; недостатня цифровізація процесів контролю та невідповідність між технологічним прогресом і фактичною адміністративною практикою; слабкість механізмів підзвітності в межах суб’єктів контролю та незамкненість циклу зворотного зв’язку між підсумками перевірок і нормотворчою діяльністю; підвищена корупційна вразливість, що виникає через надмірну суб’єктивність в ухваленні рішень щодо контролю. Порівняльний аналіз трьох моделей контролю, а саме традиційної (процедурної), ризик-орієнтованої та цифрової, свідчить про перебування України в процесі незавершеного переходу від першої до другої моделі. Визначено п’ять пріоритетних напрямів модернізації системи державного контролю, зокрема консолідація інституцій та усунення дублювання, цифрова трансформація контрольних процедур, використання ризик-орієнтованого підходу, зміцнення механізмів підзвітності та покращення громадського контролю. Доведено, що ефективність державного контролю детермінується не лише якістю нормативно-правової бази, а й рівнем інституційної спроможності, цифровою зрілістю адміністративних систем і ступенем суспільної довіри до публічних інституцій. Модернізація державного контролю потребує системного, а не фрагментарного підходу та повинна відповідати вимогам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 2026-03-30T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30621 Назва: Вступ до спеціальності Автори: Кінд-Войтюк, Наталія Василівна Короткий огляд (реферат): ОК «Вступ до спеціальності» є фундаментальною складовою підготовки бакалаврів за галузі знань А Освіта спеціальності А4 Середня освіта предметної спеціальності: А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) освітньо-професійної програми Середня освіта. Історія та громадянська освіта Метою ОК є формування базових уявлень про зміст, завдання та перспективи професійної діяльності вчителя історії та громадянської освіти, розвиток мотивації до педагогічної діяльності та оволодіння початковими професійними компетенціями. Його ґрунтовне вивчення на дослідженні основ педагогічної науки, методики викладання історії та громадянської освіти. ОК дозволяє чітко усвідомити роль і значення історичної та громадянської освіти у формуванні світогляду молоді, зрозуміти взаємозв’язок між освітніми процесами, суспільними запитами та сучасними викликами у сфері освіти. Цілі й завдання ОК «Вступ до спеціальності» відповідають програмі підготовки бакалаврів за галуззю знань А Освіта, предметною спеціальністю А4.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)». Глибоке розуміння педагогічної діяльності, її методології та специфіки забезпечує формування професійних компетенцій, що дозволяють ефективно застосовувати набуті знання у викладацькій практиці, аналізувати освітні тенденції та адаптуватися до сучасних змін у системі освіти. ОК забезпечує отримання бакалаврами професійної підготовки, що дозволяє успішно працювати у сфері середньої освіти, оволодівши сучасними методиками викладання історії та громадянської освіти. ОК розвиває здатність до аналізу освітніх процесів, формування критичного мислення, а також навички прогнозування тенденцій у навчально-виховній діяльності. Особлива увага приділяється методологічній культурі, необхідній для ефективної організації педагогічної практики та дослідницької роботи в галузі освіти. Програма навчальної дисципліни складається із трьох змістових модулів; Змістовий модуль 1. Предмет історичної та громадянської освіти, їх принципи та особливості. Змістовий модуль 2. Основи науково-педагогічного дослідження. Змістовий модуль 3. Основи громадянської освіти: поняття, цілі, завдання 2025-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30620 Назва: Історико-краєзнавча та пам’яткоохоронна діяльність на Правобережній України у ХVІІІ – ХХ ст. Автори: Кінд-Войтюк, Наталія Василівна Короткий огляд (реферат): Силабус вибіркового освітнього компонента «Історико-краєзнавча та пам'ятко-охоронна діяльність на Правобережній Україні у XVIІI - XX ст.» складено з урахуванням можливості формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Предметом курсу «Історико-краєзнавча та пам’яткоохоронна діяльність на Правобережній України кінця ХVІІІ – початку ХХ століття» є передумови, закономірності, обставини і зміст початків наукового вивчення різних періодів історії та історико-культурних пам’яток Правобережної України, а саме Київщини, Волині і Поділля, впродовж кінця ХVІІІ – початку ХХ століття. Освітній компонент «Історико-краєзнавча та пам'ятко-охоронна діяльність на Правобережній Україні у XVIІI - XX ст.» побудовано за тематичним принципом і блоковим викладом. Основні тематичні блоки: Змістовий модуль 1. Історико-краєзнавча та пам’яткоохоронна діяльність на Правобережній України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття. Змістовий модуль 2. Історико-краєзнавчі та пам’яткоохоронні дослідження на Правобережній України другої половини ХІХ — початку ХХ століття. 2. Мета і завдання освітнього компонента: Мета спецкурсу – висвітлити передумови, закономірності, обставини і зміст початків наукового вивчення різних періодів історії та історико-культурних пам’яток Правобережної України, а саме Київщини, Волині і Поділля, впродовж кінця ХVІІІ – початку ХХ століття. На прикладі конкретних історичних праць, а також діяльності низки регіональних та місцевих історико-пам’яткознавчих товариств, музейних закладів довести, що історичні дослідження Правобережної України, у вказаний період накопичили значний фактологічний матеріал, заклали міцний фундамент подальшого вивчення регіону. 2026-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30600 Назва: Історія України Нового часу Автори: Кінд-Войтюк, Наталія Василівна Короткий огляд (реферат): Освітній компонент «Історія України нового часу» належить до нормативних навчальних дисциплін освітньо-професійної програми «Середня освіта. Історія та громадянська освіта» підготовки бакалавра галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта). Предметом вивчення у IV семестрі є дослідження ключових подій, процесів і явищ, що характеризували розвиток Наддніпрянської та Західної України в кінці XVIII – на початку XX ст., а метою – формування у здобувачів вищої освіти комплексного уявлення про найважливіші питання історії Наддніпрянської і Західної України зазначеного періоду, звернувши увагу на зародження нових явищ в економічному житті українських земель, процес формування української ментальності, національних рухів, тенденції формування надбань української культури. Програма ОК складається з двох модулів: 1. Імперська доба в історії України. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.; 2. Україна у другій половині XIX – на поч. XX ст. Імперська доба в історії України. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій в першій половині ХІХ ст. У першому модулі здійснюється глибокий аналіз імперської доби в історії України, яка охоплює період кінця XVIII – першої половини XIX ст. Розглядаються процеси політичного та економічного розвитку українських земель під владою Російської та Австрійської імперій. Особлива увага приділяється вивченню соціально-економічних змін, початку національного відродження та формуванню перших опозиційних рухів. Важливим аспектом є також аналіз культурного розвитку українських земель та методології викладання відповідних тем у ЗЗСО. У другому модулі зосереджено увагу на процесах, що відбувалися в Наддніпрянській та Західній Україні у другій половині XIX – на початку XX ст. Аналізуються ключові питання: аграрна політика, русифікація, розвиток українських політичних партій і національних рухів. Окремо розглядаються тенденції культурного розвитку як на підвладних Російській імперії територіях, так і на Західній Україні у складі Австро-Угорщини. На основі конкретних прикладів досліджується взаємозв'язок політичних та культурних процесів із формуванням української ідентичності. Освітній компонент забезпечує цілісне бачення історії України нового часу, з акцентом на зв’язок між політичними, економічними та культурними явищами в умовах імперського впливу. В результаті вивчення ОК здобувачі вищої освіти зможуть оволодіти відповідним термінологічним апаратом, вироблятимуть вміння аргументувати свої погляди, вести дискусію, виступати з повідомленнями і рефератами, кваліфіковано ставити запитання, оволодіватимуть навичками самостійної роботи. 2025-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30592 Назва: Педагогічна практика Автори: Денисюк, Василь Іванович Короткий огляд (реферат): Практична підготовка здобувачів освіти є обов’язковим компонентом професійної підготовки фахівця в галузі 01 Освіта/Педагогіка, що спрямована на закріплення теоретичних знань здобувачів освіти з психолого-педагогічних та фахових освітніх компонентів, отриманих під час навчання, а також практичних умінь та навичок, сформованих під час проходження педагогічної практики у сьомому семестрі. Виробнича педагогічна практика включає самостійне проведення уроків, виховних заходів, індивідуальної роботи зі здобувачами освіти в закладі загальної середньої освіти, участь у позаурочних заходах. Здобувачі вищої освіти будуть проходити педагогічну практику в 10–11 класах ЗЗСО. 2025-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30591 Назва: Педагогічна практика Автори: Денисюк, Василь Іванович Короткий огляд (реферат): Практична підготовка здобувачів освіти є обов’язковим компонентом професійної підготовки фахівця в галузі 01 Освіта/Педагогіка, що спрямована на закріплення теоретичних знань здобувачів освіти з психолого-педагогічних та фахових дисциплін, отриманих під час навчання. Проходження практичної підготовки необхідне для здобуття кваліфікаційного рівня бакалавра. Виробнича педагогічна практика включає самостійне проведення уроків, виховних заходів, індивідуальної роботи зі здобувачами освіти в закладі загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО), участь у позаурочних заходах. Здобувачі освіти будуть проходити педагогічну практику в 5–8 класи НУШ та 9 класах ЗЗСО. 2025-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30590 Назва: Методика навчання історії та громадянської освіти Автори: Денисюк, Василь Іванович; Муляр, Оксана Петрівна Короткий огляд (реферат): Методика навчання історії та громадянської освіти є важливою частиною підготовки фахівців за спеціальністю 014 Середня освіта (Історія). Робоча програма зорієнтована на те, щоб допомогти здобувачу вищої освіти зрозуміти загальну структуру освітнього компонента, його змістове наповнення. Робоча програма містить опис освітнього компонента, інформацію про викладачів, які забезпечують освітній компонент, анотовану тематику лекційного курсу, плани семінарських занять та вимоги по підготовці до практичних занять, а також характер та зміст самостійної роботи і список рекомендованої літератури та джерел. 2025-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30589 Назва: Методика навчання історії та громадянської освіти Автори: Денисюк, Василь Іванович; Муляр, Оксана Петрівна Короткий огляд (реферат): Освітній компонент спрямований на вивчення комплексу методів навчання історії та громадянської освіти в закладах загальної середньої освіти, а також основних проблем, з якими стикається вчитель під час педагогічної діяльності. Програма ОК складається з чотирьох модулів: 1. Формування історичних знань та вмінь. Методи навчання історії; 2. Організація освітнього процесу на уроках історії; 3. Методика формування громадянської компетентності; 4. Технології громадянської освіти. Перші два модулі заплановано вивчати у п’ятому семестрі, а третій та четвертий – у шостому. Навчання у кожному із семестрів завершується екзаменом. У першому модулі визначено фундаментальні основи методики навчання історії, аналізуються методи навчання історії та методика формування критичного мислення на уроках історії. Другий модуль присвячений головним аспектам організації освітнього процесу на уроках історії. Особлива увага звертається на урокові історії як головній формі навчання історії. У третьому модулі визначено основні аспекти формування громадянської компетентності на уроках історії та громадянської освіти. Особливу увагу виділено на питання національної та громадянської ідентичності та ключові елементи громадянської компетентності. Четвертий модуль присвячений технологіям громадянської освіти. В результаті вивчення ОК здобувачі вищої освіти зможуть оволодіти відповідним понятійно-термінологічним апаратом, головними концепціями та методами навчання історії та громадянської освіти, навичками роботи зі здобувачами середньої освіти. 2025-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30529 Назва: Управління інформаційною безпекою Автори: Петрович, Валентина Василівна Короткий огляд (реферат): У методичному виданні представлено навчально-методичний комплекс з освітнього компонента «Управління інформаційною безпекою» для здобувачів вищої освіти спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» освітньо-професійної програми «Документаційне забезпечення управління та інформаційно-аналітична діяльність» першого (бакалаврського) рівня підготовки. Подано силабус, який дасть змогу ознайомитися із змістовою складовою та структурою освітнього компонента, темами, які виноситимуться на лекційні та практичні (семінарські) заняття, самостійну роботу; рекомендації щодо їх підготовки, наукова й навчальна література; термінологічний словник. Рекомендовано здобувачам вищої освіти спеціальності В13 Бібліотечна, інформаційна та архівна справа. 2026-01-01T00:00:00Z