Система цифрового сховища DSpace отримує, зберігає, індексує та поширює цифрові дослідницькі матеріали. http://evnuir.vnu.edu.ua:80 2026-09-10T13:36:49Z 2026-09-10T13:36:49Z Чижевська, Лариса Тарасівна Нетробчук, Ірина Марківна Карпюк, Зоя Костянтинівна Качаровський, Роман Євгенович https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30725 2026-04-21T11:01:03Z 2026-01-03T00:00:00Z

Назва: Роль водних об’єктів Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» у соціально-економічному розвитку місцевих територіальних громад Автори: Чижевська, Лариса Тарасівна; Нетробчук, Ірина Марківна; Карпюк, Зоя Костянтинівна; Качаровський, Роман Євгенович Короткий огляд (реферат): Сталий розвиток унікальних природних територій передбачає раціональне використання наявних компонентів, збереження їх потенціалу і різноманіття, стабільний економічний розвиток, належний рівень зайнятості населення 18, 19. В межах Ківерцівського парку однією з передумов сталого розвитку є ефективне використання наявних природних умов, серед яких особлива роль належить гідрологічним об’єктам, потенціал яких вивчений вкрай слабко і використовується недостатньою мірою. Враховуючи сучасний стан гідрологічної мережі парку, варто зазначити, що найбільш перспективними напрямками її використання є облаштування відпочинкових зон (пляжів), організація екологічного, екстремального, спортивного, зокрема, водного видів туризму, сімейного відпочинку, розвиток туризму вихідного дня для мешканців Луцька та Рівного, що розташовані неподалік і мають зручне траспортне сполучення

2026-01-03T00:00:00Z Полянський, Сергій Володимирович Чижевська, Лариса Тарасівна Мельнійчук, Михайло Михайлович Стельмах, Валентина Юріївна Нетробчук, Ірина Марківна Білецький, Юрій Валентинович Качаровський, Роман Євгенович https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30724 2026-04-21T07:59:43Z 2026-03-27T00:00:00Z

Назва: Ковельський район Волинської області: характеристика природно-рекреаційного потенціалу Автори: Полянський, Сергій Володимирович; Чижевська, Лариса Тарасівна; Мельнійчук, Михайло Михайлович; Стельмах, Валентина Юріївна; Нетробчук, Ірина Марківна; Білецький, Юрій Валентинович; Качаровський, Роман Євгенович Короткий огляд (реферат): Встановлено рекреаційний потенціал основних компонентів природного середовища Ковельського району в сучасних адміністративних межах. Охарактеризовано геолого-мінералогічні ресурси (родовища мінеральних вод, торфових пелоїдів та сапропелів), особливості місцевого клімату (температурний режим, кількість опадів тощо), ґрунтовий покрив, гідрографічну мережу, структуру земельних ресурсів, лісові (видову та вікову структуру деревостанів) угіддя, біорізноманіття флори та фауни, природно-заповідний фонд. Запропоновано комплекс заходів для збереження та раціонального використання природного рекреаційного потенціалу Ковельського району в межах оновленого адміністративно-територіального устрою.

2026-03-27T00:00:00Z Костусяк, Наталія Миколаївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30723 2026-04-21T07:49:10Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Міжрівнева категорія валентности: теоретичний і застосовний аспекти Автори: Костусяк, Наталія Миколаївна Короткий огляд (реферат): У статті запропоновано двовекторний опис категорії валентности: 1) схарактеризовано цілісну, системно вибудувану й поліаспектну модель її студіювання в річищі вербоцентричної концепції І. Р. Вихованця; 2) узагальнено методологійні процедури аналізу валентности, які запропонували послідовники відомого мовознавця-новатора; закцентовано на дослідженнях теоретичного й застосовного спрямування. Наголошено, що беззаперечну значущість алгоритму інтерпретації валености, який обґрунтував І. Р. Вихованець, увиразнюють трирівневий (лексичний, синтаксичний і морфологійний) підхід до її опису, розмежування семантичного та формально-синтаксичного різновидів, активного й пасивного виявів, орієнтація на кількість регульованих залежних позицій. Відзначено, що засади валентної граматики розвинено в теоріях мінімальних семантико-синтаксичних одиниць і семантико-синтаксичних залежностей, а також у транспозиційній та міжрівневій граматиках. У контексті апробації й виняткової важливости концепції І. Р. Вихованця проаналізовано дослідження прикладного характеру, що слугують орієнтиром у розв’язанні складних питань українського слововживання.

2026-01-01T00:00:00Z Марчук, Олег Васильович Смітюх, Олександр Вікторович Руда, Ірина Петрівна Янчук, Олександр Миколайович https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30722 2026-04-21T07:27:59Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Фізична та колоїдна хімія. Методичні рекомендації до лабораторного практикуму для студентів спеціальності 226 “Фармація, промислова фармація” Автори: Марчук, Олег Васильович; Смітюх, Олександр Вікторович; Руда, Ірина Петрівна; Янчук, Олександр Миколайович Короткий огляд (реферат): Методичні рекомендації містять детальний опис лабораторних робіт з нормативної навчальної дисципліни “Фізична та колоїдна хімія”. До кожної лабораторної роботи подано питання для перевірки теоретичних знань. Для студентів напряму підготовки магістр (спеціальність 226 – “Фармація, промислова фармація”), викладачів і лаборантів, що проводять лабораторні заняття.

2026-01-01T00:00:00Z Берлач, Олександр Павлович Шеломанова, Юлія Миколаївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30721 2026-04-21T07:26:14Z 2026-04-01T00:00:00Z

Назва: Сучасні візуальні практики у комп’ютерній векторній анімації Автори: Берлач, Олександр Павлович; Шеломанова, Юлія Миколаївна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена проблематиці розвитку комп’ютерної векторної анімації в Україні та застосування в ній візуальних практик, як допоміжних засобів, для створенню якісного анімаційного продукту засобами мультимедійного дизайну. Векторна анімація є різновидом двовимірної комп’ютерної графіки, заснованої на технології побудови зображення на основі геометричних примітивів. Проблема взаємодії художньої творчості та комп'ютерних технологій залишається малодослідженою ділянкою мистецтвознавства. Методологічна база дає можливість встановити, що комп’ютерна векторна анімація в Україні набуває поширення з кінця 1990-х років на студіях, витісняючи технологію целулоїдної перекладки, проте обсяг та мистецький рівень тогочасних українських мультиплікаційних фільмів поступається світовим через брак фінансування, масовізації культури, невмінні аніматорів опанувати тогочасні технології та поєднувати з традиційними і інноваційними візуальними практиками. На новому якісному рівні українська анімація почала розвиватися з 2012 року, починають з’являтися мультфільми (повнометражні в тому числі) із вдалими художніми образами, сюжетом, креативними підходами у використанні технології (пластилінова, 2D і 3D). Розвиток анімаційного мистецтва пов’язаний із приватними студіями, які активно впроваджують досвід диснеївської школи, у той час як державні заклади відстають (мультфільми Викрадена принцеса: Руслан і Людмила», «Пригоди Котигорошка та його друзів», «Бабай», «Дідочок задумав женитися», «Мавка», «Шерлок Холмс та чорні чоловічки»). Розвиток волинської школи мультимедійного дизайну, а саме дитячої мультиплікації, перебуває на етапі зародження (студія «Імаго», студентська анімація). Відчувається гостра необхідність відкриття аматорських дитячих анімаційних студій та гуртків. Розкрито перспективи розвитку векторної анімації в Україні, припускаючи, що постійно з'являються нові технології та інструменти, які покращують можливості розвитку анімаційного мистецтва. Доведено, що на сьогоднішній день анімація прогресує залежно від інноваційних та цифрових технологій. У статті розкрито та проаналізовано відмінність між векторною та растровою комп’ютерною графікою. Авторами проаналізовано принцип створення та екранного відображення цього мистецтва, який ґрунтується на інертності зорового сприйняття (перцепції). Встановлено переваги і недоліки векторної анімації. Перевагами є доступність в опануванні, багатоплановість у вирішенні типових завдань, зручність зберігання та обробки, можливість масштабування та трансформації зображень без втрати якості, передача плавності рухів, емоцій, ліпсингу, ефективності композиції кадру. Недоліками є неможливість створення живописних композицій, фотографії (тому тут в практику введено застосування живописних та графічних технік без комп’ютерних технологій). Проведений аналіз процесу створення дитячого мультфільму дав можливість вияснити, що в мультимедійному дизайні в Україні векторна анімація є перспективною технологією (складова інструментарію анімаційного мистецтва), використовується українськими анімаційними студіями, проте для створення мистецьких мультфільмів її доцільно поєднувати з іншими технологіями (класичною покадровою та растровою графікою). Вибір технології базується на творчому задумі, креативності та мистецьких засадах.

2026-04-01T00:00:00Z Ясінська, Оксана Володимирівна Шевчук, Тетяна Римівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30720 2026-04-21T07:22:51Z 2026-04-14T00:00:00Z

Назва: Протиставлення концептуальних реляцій антонімії та синонімії в межах кіберблоку СТАН СИСТЕМИ (SYSTEM STATUS) Автори: Ясінська, Оксана Володимирівна; Шевчук, Тетяна Римівна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню протиставленню концептуальних реляцій антонімії та синонімії в межах кіберблоку СТАН СИСТЕМИ (SYSTEM STATUS) та аналізу лексико-семантичних варіантів кібернеологізмів crash і robust. У дослідженні змодельовано предметний та акціональний фреймові приклади даного кіберблоку. Проаналізовано важливі наукові проблеми, специфіку вже існуючих поглядів науковців в галузі даного наукового дослідження. Окреслено позицію відомих лінгвістів щодо необхідності розмежування даних лінгвістичних аспектів. Визначено різні підходи до здійснення концептуальних реляцій в межах даного наукового дослідження. Представлено сучасні лінгвістичні розвідки, зумовлені загальною спрямованістю лінгвістичної парадигми знань на розроблення якісно нових дослідницьких об’єктів, що дозволяють розв’язати проблему вербального позиціонування цілісних динамічних фрагментів позамовної дійсності, одним із яких є сфера кібернеології. Запропоновано поняття “кіберблок”. Скомпоновано дані словникові дефініції у даний кіберблок. Досліджено кіберблок крізь призму предметного та акціонального фреймів. Стратифіковано емпіричний матеріал за певними аспектами діяльності людини та комп’ютера. Скорельовано відповідний кіберблок, в межах якого визначено і досліджено способи формування та процеси утворення синонімічних подібностей та антонімічних протиставлень в межах досліджуваного кіберблоку. Проаналізовано типи фреймів. Побудовано предметний та акціональний фрейми враховуючи лексико-семантичні варіанти досліджуваних комп’ютерних неологізмів. Досліджено специфіку антонімічних і синонімічних зв’язків та їх інтеграцію в межах досліджуваного кіберблоку. Виокремлено підконцепти, що виражають протилежні значення досліджуваних кібернеологізмів. Проаналізовано тенденцію редукції синонімічних і появу антонімічних ознак в межах даного кіберблоку. Доведено гіпотезу, що лексико-семантичні варіанти комп’ютерних неологізмів водночас можуть набувати і синонімічного, і антонімічного характеру, коли їх семантична структура ЛСВ моделюється за допомогою фреймових слотів. Ключові слова: кіберблок, комп’ютерні неологізми, антоніми, синоніми, фрейм, ЛСВ, слот.

2026-04-14T00:00:00Z Крисанова, Тетяна Анатоліївна Коляда, Еліна Калениківна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30719 2026-04-21T07:19:28Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Academic English: методичні рекомендації для самостійної роботи Автори: Крисанова, Тетяна Анатоліївна; Коляда, Еліна Калениківна Короткий огляд (реферат): Методичні рекомендації призначені для самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та спрямовані на розвиток мовної і мовленнєвої компетентностей англійської мови в академічній і професійній сферах. Видання поєднує навчальну й методичну функції, забезпечуючи формування вмінь наукового викладу, аргументованої інтерпретації, критичного опрацювання джерел і створення академічно коректних текстів. Зміст структуровано у сім тематичних розділів, кожен з яких містить стислий теоретичний матеріал, питання для осмислення та систему практичних завдань, спрямованих на поетапне формування професійно релевантних мовних умінь. Видання має професійну спрямованість і може використовуватися у педагогічній практиці для організації навчальної роботи з академічної англійської мови. Запропоновані формати завдань демонструють способи розвитку наукової комунікації та можливості їх адаптації до різних освітніх контекстів.

2026-01-01T00:00:00Z Остапйовська, Ірина Ігорівна Радюк, Володимир Олегович https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30718 2026-04-21T07:16:30Z 2026-03-01T00:00:00Z

Назва: Розвиток креативності молодших школярів засобами штучного інтелекту у процесі навчання математики Автори: Остапйовська, Ірина Ігорівна; Радюк, Володимир Олегович Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано необхідність актуалізації способів використання штучного інтелекту (ШІ) як засобу формування креативності молодших школярів у процесі навчання математики. З цією метою було коротко означено зміст феномену «креативність здобувачів початкової освіти» та її значення у житті сучасної людини, а також проілюстровано зміст навчання математики дітей молодшого шкільного віку з розвитком цієї якості засобами ШІ. При цьому було досліджено випадки, коли вчителям початкових класів доцільно застосовувати інструменти ШІ для розвитку креативності молодших школярів при вивченні математики. Серед них було виділено: 1) види діяльності, які ШІ беззаперечно виконує краще, ніж людина (або є єдино можливим засобом); 2) високоінтенсивну дидактико-методичну освітню інформаційну діяльність, котра вимагає оперативного опрацювання великої кількості даних та продукування результатів за обмежений проміжок часу; 3) діяльність при якій необхідно мати уявлення про можливе ставлення до її результатів представників різних цільових груп; 4) адаптацію розробленого інформаційного продукту (інструкції, алгоритму діяльності, банку завдань чи тестів тощо) до специфіки сприйняття різних цільових груп; 5) допомогу ШІ у випадку «творчої кризи» педагогів; 6) використання ШІ при написанні машинних кодів, програмуванні. Наведено конкретні приклади використання чат-боту Gemini (як різновиду засобів ШІ) для формування креативності молодших школярів у процесі навчання математики на прикладі використання роботи з математичними мемами: описано специфіку складання промптів та аналізу результатів промптингу, зазначено проблеми, котрі можуть виникати при використанні штучного інтелекту в процесі формування і розвитку креативності засобами чат-боту Gemini (зокрема при синтезуванні графічних матеріалів). Сформульовано висновки та перспективи подальших розвідок найбільш перспективних напрямів наукових розвідок доцільно виділити дослідження методики використання засобів ШІ при формуванні окремих математичних компетенцій молодших школярів.; The need to update the methods of using artificial intelligence (AI) as a means of forming the creativity of younger schoolchildren in the process of learning mathematics was substantiated in the article. The meaning of the phenomenon of «creativity of primary school students» and its significance in the life of a modern person were briefly defined, and the meaning of teaching mathematics to primary school children with the development of this quality using AI tools for this purpose was also illustrated. Cases when it is advisable for primary school teachers to use AI tools to develop the creativity of younger students when learning mathematics also had investigated. Among them, the following were highlighted: 1) types of activities that AI undoubtedly performs better than humans (or is the only possible tool); 2) highly intensive didactic and methodological educational information activities, which require rapid processing of a large amount of data and production of results in a limited period of time; 3) activities in which it is necessary to have an idea of the possible attitude towards its results of representatives of various target groups; 4) adaptation of the developed information product (instructions, activity algorithm, task bank or tests etc.) to the specifics of perception of various target groups; 5) AI assistance in the event of a «creative crisis» of teachers; 6) the use of AI in writing machine codes and programming. Specific examples of using the Gemini chatbot (as a type of AI tool) to shape the creativity of younger schoolchildren in the process of learning mathematics were gave using the example of working with mathematical memes: the specifics of composing prompts and analyzing prompting results were described, problems that may arise when using artificial intelligence in the process of forming and developing creativity using the Gemini chatbot (in particular, when synthesizing graphic materials) were identified. Conclusions and prospects for further exploration of the most promising areas of scientific exploration were formulated, in particular, research on the methodology of using AI tools in the formation of individual mathematical competencies of younger schoolchildren was highlighted.

2026-03-01T00:00:00Z Somak, Oleksandr Dmytrenko, Ihor Ninyuk, Inna Suray,Inna Nakonechnyi, Oleksandr https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30717 2026-04-21T07:37:18Z 2026-01-30T00:00:00Z

Назва: Innovative practices of public administration: approaches to public sector management in the era of digitalization and open government Автори: Somak, Oleksandr; Dmytrenko, Ihor; Ninyuk, Inna; Suray,Inna; Nakonechnyi, Oleksandr Короткий огляд (реферат): The relevance of the study is due to the need for systematic analysis and implementation of the latest public administration practices that ensure the efficiency, transparency and adaptability of public institutions in the context of digitalization, globalization challenges and growing expectations of citizens. The research problem is the insufficient consideration of regional specifics and the effectiveness of renewable energy technologies implementation in the context of energy transformation. The purpose of the study is to systematize the latest public administration practices, identify the factors of their effectiveness, and develop an approach to innovation transfer, taking into account the challenges of digitalization and open government. The research results showed that modern public administration is formed at the intersection of technological innovations and humanistic values, where digitalization is not seen as an end in itself, but as a tool for enhancing transparency, nclusiveness, and trust in the state. A comparative analysis of international and national experience has shown that leading countries focus on creating integrated platform ecosystems and using artificial intelligence, while Ukraine emphasizes mobile services, paperless technologies, and active citizen engagement. Based on the clustering of EGDI dynamics in European countries (2010-2024), the author reveals the uneven development of digital governance and identifies four typical trajectories – from stable leaders to states that are in search of institutional prerequisites for digitalization. It is proved that the universal factors of success are political and institutional leadership, human and financial capacity, regulatory adaptability, cyber resilience, and civic participation. The importance of the humanistic dimension – the ability of innovative practices to reduce digital inequality, ensure social justice and maintain partnership between the state and citizens – is substantiated. Uneven development of digital public administration, limited inclusiveness, and insufficient institutional capacity to implement the latest management practices in the context of sustainable development and public trust have been identified. An effective model of public administration for the future will be based on the synergy of global technological trends and national contexts, combining innovation with a human-centered approach.

2026-01-30T00:00:00Z Василюк, Марія Михайлівна Лалакулич, Марія Юріївна Нинюк, Інна Іванівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30716 2026-04-20T14:17:08Z 2026-03-30T00:00:00Z

Назва: Проблеми і виклики формування ефективного державного контролю Автори: Василюк, Марія Михайлівна; Лалакулич, Марія Юріївна; Нинюк, Інна Іванівна Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає у виявленні системних проблем та викликів, що перешкоджають розвитку ефективного державного контролю,зокрема фінансового. Уроботі застосовано порівняльно-правовий аналіз для вивчення моделей організації державного контролю в Україні та інших країнах; системний метод – для дослідження взаємозв’язків між інституційними, регуляторними та технологічними факторами, що впливають на ефективність системи контролю; структурно-функціональний метод – для виявлення невідповідностей у розподілі контрольних повноважень між державними органами; аналіз наукової літератури та узагальнень. У результаті було визначено, що основними структурними недоліками системи державного фінансового контролю в Україні є: інституційна фрагментація та дублювання контрольних повноважень серед органів виконавчої влади; відсутність комплексного законодавства, яке б встановлювало єдині стандарти виконання контрольних та наглядових функцій; недостатня цифровізація процесів контролю та невідповідність між технологічним прогресом і фактичною адміністративною практикою; слабкість механізмів підзвітності в межах суб’єктів контролю та незамкненість циклу зворотного зв’язку між підсумками перевірок і нормотворчою діяльністю; підвищена корупційна вразливість, що виникає через надмірну суб’єктивність в ухваленні рішень щодо контролю. Порівняльний аналіз трьох моделей контролю, а саме традиційної (процедурної), ризик-орієнтованої та цифрової, свідчить про перебування України в процесі незавершеного переходу від першої до другої моделі. Визначено п’ять пріоритетних напрямів модернізації системи державного контролю, зокрема консолідація інституцій та усунення дублювання, цифрова трансформація контрольних процедур, використання ризик-орієнтованого підходу, зміцнення механізмів підзвітності та покращення громадського контролю. Доведено, що ефективність державного контролю детермінується не лише якістю нормативно-правової бази, а й рівнем інституційної спроможності, цифровою зрілістю адміністративних систем і ступенем суспільної довіри до публічних інституцій. Модернізація державного контролю потребує системного, а не фрагментарного підходу та повинна відповідати вимогам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

2026-03-30T00:00:00Z