<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/349" />
  <subtitle />
  <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/349</id>
  <updated>2026-09-10T16:10:30Z</updated>
  <dc:date>2026-09-10T16:10:30Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Сучасне трактування змісту та структури феномену «культура інформаційної діяльності учителів початкових класів»</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30703" />
    <author>
      <name>Остапйовська, Ірина Ігорівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30703</id>
    <updated>2026-03-31T11:10:35Z</updated>
    <published>2026-03-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Сучасне трактування змісту та структури феномену «культура інформаційної діяльності учителів початкових класів»
Автори: Остапйовська, Ірина Ігорівна
Короткий огляд (реферат): У розділі монографії доведено, що культура інформаційної діяльності (КІД) учителів початкових класів є важливою професійно-особистісною характеристикою, котра потребує постійної актуалізації та трансформації відповідно до вимог сучасності. При цьому КІД регламентує інформаційну діяльність, котра проводиться за допомогою як програмно-технічних засобів ІКТ, так і – «традиційних, доцифрових» засобів, а значить вона є комплексом відповідних норм і правил роботи з ними та здатності реалізовувати їх на практиці. Разом із тим, й інформаційна діяльність і КІД учителів початкових класів реалізується у двох формах (етапах): інформаційно-аналітичному та інформаційно-технологічному, – кожен із яких передбачає наявність таких змістово-функціональних компонентів, як: ціннісно-змістового, мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного, рефлексивно-оцінювального, які перебувають у тісній взаємодії та можуть частково або повністю перетинатися при своїй часовій реалізації. Оскільки КІД учителя початкових класів безпосередньо стосується інформаційної діяльності, котра передбачає постійне оновлення знаннєво-навикової бази, то й вона вимагає постійних актуалізаційних досліджень, зокрема, перспективним напрямком в умовах сьогодення є вивчення змісту КІД (як здатності будь-якої особистості, так і – характеристики учителів початкових класі) у контексті роботи із засобами штучного інтелекту та імерсивних технологій.; Was proved that the culture of information activity (CIA) of primary school teachers is an important professional and personal characteristic that requires constant updating and transformation in accordance with the requirements of modernity in the monograph section. At the same time, the CIA regulates information activities carried out using both ICT software and hardware, as well as «traditional, pre-digital» means, which means it is a set of relevant norms and rules for working with them and the ability to implement them in practice. At the same time, both information activity and CIA of primary school teachers are implemented in two forms (stages): information-analytical and information-technological, each of which involves the presence of such content-functional components as: value-semantic, motivational, cognitive, operational-activity, reflective-evaluative, which are in close interaction and may partially or completely overlap during their temporal implementation. Since CIA of a primary school teacher directly relates to information activity, which involves constant updating of the knowledge and skill base, it also requires constant updating research, in particular, a promising direction in today’s conditions is the study of the content of CIA (both the abilities of any individual and the characteristics of primary school teachers) in the context of working with artificial intelligence and immersive technologies.</summary>
    <dc:date>2026-03-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інноваційні методи формування у майбутніх викладачів ЗВО педагогічної майстерності</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30630" />
    <author>
      <name>Семенов, Олександр Сергійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Семенова, Наталія Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бартків, Оксана Степанівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30630</id>
    <updated>2026-03-12T08:17:40Z</updated>
    <published>2025-12-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інноваційні методи формування у майбутніх викладачів ЗВО педагогічної майстерності
Автори: Семенов, Олександр Сергійович; Семенова, Наталія Іванівна; Бартків, Оксана Степанівна
Короткий огляд (реферат): У статті розкрито питання формування педагогічної майстерності у майбутніх викладачів закладів вищої освіти.Мета статті полягає обґрунтуванні змістового потенціалу нормативних освітніх компонентів у формуванні педагогічної майстерності в майбутніх викладачів. Для реалізації мети необхідним є розв’язання таких завдань: 1) уточнити сутність та структуру педагогічної майстерності майбутніх викладачів; 2) виявити змістовий потенціал освітніх компонентів «Сучасні методики навчання у ЗВО» та «Освітній менеджмент» у формуванні педагогічної майстерності викладачів.Педагогічну майстерність викладача закладу вищої освіти розглянуто як набуту здатність особистості на основі сформованих професійних компетентностей ефективно виконувати педагогічну діяльність, інтегруючи педагогічні здібності, професійну спрямованість, особистісні і професійно значимі якості, рефлексію з повагою до здобувачів освіти. У структурі педагогічної майстерності викладача виявлено наскрізно взаємопов’язані осо-бистісну і діяльнісну складові.Наголошено,  що  ефективність  підготовки  майбутніх  викладачів  залежить  від  методів,  змісту,  засобів та форм організації пізнавальної діяльності, які будуть задовольняти їх професійні інтереси, потреби, мотиву-вати до оволодіння педагогічною майстерністю як особистісною цінністю. Інноваційні методи визначено як спо-соби цілеспрямованої, суб’єкт-суб’єктної, динамічної, діалектичної взаємодії викладача і студентів, які заснова-ні на новизні, оригінальності, творчості, та які сприяють ефективному формуванню педагогічної майстерності викладача.Визначено змістовий потенціал нормативних ОК «Сучасні методики навчання у ЗВО» та «Освітній менедж-мент» у формуванні педагогічної майстерності викладачів закладів вищої освіти. Використовуючи методи про-єктного, проблемно-пошукового, мікронавчання, гейміфікації, мікровикладання у майбутніх викладачів розви-ваються педагогічні здібності, формується педагогічна спрямованість; виховуються особистісні і професійно важливі якості</summary>
    <dc:date>2025-12-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх фахівців соціономічного профілю</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30576" />
    <author>
      <name>Степаненко, Вікторія Іванівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30576</id>
    <updated>2026-03-03T13:41:59Z</updated>
    <published>2025-12-30T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Особливості формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх фахівців соціономічного профілю
Автори: Степаненко, Вікторія Іванівна
Короткий огляд (реферат): У статті визначено сутність, зміст та особливості формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх фахівців соціономічного профілю. Рефлексивну компетентність як складову їх професійної підготовки розкрито в контексті процесів соціалізації особистості, професійної й соціальної ідентичності. Звернено увагу, що сутність рефлексивної компетентності з одного боку, характеризується певною поліваріативністю, яка окреслює деякі відмінності у поглядах вчених і практиків на її формування і розвиток, а з іншого – загальним характером та універсальністю, які дають змогу виокремити спільні особливості, характерні представникам різних професійних сфер, зокрема соціономічного профілю. Рефлексивну компетентність представлено як інтегративну професійну якість, що формується в процесі рефлексивного досвіду, де висока продуктивність реалізації рефлективності забезпечується за рахунок переведення потенційних форм в актуальні результати та досягнення. Зазначено, що зміст рефлексивної компетентності складає сукупність особистісної, інтелектуальної, комунікативної й кооперативної складових, характер зв’язків між якими визначає рівень сформованості й особливості її розвитку. Зроблено акцент, що незалежно від наявності різних варіацій розуміння сутності рефлексивної компетентності, ці складові в тих чи інших інтерпретаціях є основоположними при виокремленні її структурних компонентів. Виокремлено етапи й психолого-педагогічні умови стимулювання рефлексії у навчанні здобувачів вищої освіти соціономічного профілю, стратегії її формування та розвитку.</summary>
    <dc:date>2025-12-30T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вітчизняна система спеціальної та інклюзивної освіти в євроінтеграційному контексті: сучасний стан і перспективи розвитку</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30549" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30549</id>
    <updated>2026-02-27T12:39:35Z</updated>
    <published>2023-11-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Вітчизняна система спеціальної та інклюзивної освіти в євроінтеграційному контексті: сучасний стан і перспективи розвитку
Короткий огляд (реферат): У збірнику презентовано тези доповідей учасників науково-методичного семінару «Вітчизняна система спеціальної та інклюзивної освіти в євроінтеграційному контексті: сучасний стан і перспективи розвитку».&#xD;
Матеріали подано в авторській редакції. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори та їх наукові керівники</summary>
    <dc:date>2023-11-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Професійна кваліфікація фахівців у сфері спеціальної та інклюзивної  освіти: сучасні виклики й тенденції.</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30548" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30548</id>
    <updated>2026-02-27T12:40:36Z</updated>
    <published>2025-12-13T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Професійна кваліфікація фахівців у сфері спеціальної та інклюзивної  освіти: сучасні виклики й тенденції.
Короткий огляд (реферат): У збірнику презентовано матеріали виступів учасників науково-методичного семінару «Професійна кваліфікація фахівців у сфері спеціальної та інклюзивної освіти: сучасні виклики й тенденції».&#xD;
Матеріали подано в авторській редакції. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори та їх наукові керівники.</summary>
    <dc:date>2025-12-13T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Стратегії  педагогічної  творчості вихователя в математичній освіті дітей дошкільного віку</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30416" />
    <author>
      <name>Ємчик, Олександра Григорівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30416</id>
    <updated>2026-02-09T11:55:03Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Стратегії  педагогічної  творчості вихователя в математичній освіті дітей дошкільного віку
Автори: Ємчик, Олександра Григорівна
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено обґрунтуванню стратегій педагогічної творчості вихователя дітей дошкільного віку у контексті математичної освіти. Дослідження спрямоване на вивчення процесу педагогічної творчості вихователя як цілеспрямованого процесу пошуку, розробки й реалізації нових або вдосконалених методів, прийомів, форм і засобів навчання, що відповідають віковим особливостям дітей. &#xD;
Узагальнюючи підходи науковців до пояснення механізмів творчості загалом та педагогічної творчості зокрема, визначено дві теорії: 1) творчість розглядається як виключно інтуїтивний процес, продукт безсвідомої роботи мозку; 2) творчість – чисто до логічний процес виведення знань з вихідних задатків та умов. Отже, результат такої діяльності педагога може бути обумовлений як осяянням в процесі творчого мислення, виявом спонтанної креативності, так і систематичною працею з організації освітньої діяльності на основі рекомендованих стратегій та алгоритмів.&#xD;
Обґрунтовано, що другий підхід забезпечує можливість гарантованого розвитку творчих якостей та досягнення творчих результатів за умови дотримання певних вимог та послідовності організованої цілеспрямованої творчості. Забезпечити такий підхід спрямовані виокремлені українськими ученими стратегії творчого мислення: аналогізування, комбінування, реконструювання, універсальна та стратегія випадкових підстановок. Проаналізовано функції педагогічної творчості педагога та здійснено їх уточнення у контексті забезпечення математичної освіти дітей: впровадження інтерактивних методів навчання шляхом використання математичних дидактичних ігор; створення умов для самостійного пошуку та досліджень; використання інформаційно-комунікаційних технологій, залучення дітей дошкільного віку до створення власних математичних мініпроєктів, організація позаосвітньої діяльності математичного спрямування. На основі визначених функцій переосмислено стратегії творчої діяльності для застосування їх для логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Innovative Approaches to the Administration of  Social Support and Interagency Cooperation in the  Field of Social Services</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30193" />
    <author>
      <name>Cherneta, Svitlana</name>
    </author>
    <author>
      <name>Bychuk, Iryna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Stepanenko, Viktoriia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kolosok, Andrii</name>
    </author>
    <author>
      <name>Bielkina-Kovalchuk, Olena</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30193</id>
    <updated>2026-01-19T13:17:54Z</updated>
    <published>2025-12-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Innovative Approaches to the Administration of  Social Support and Interagency Cooperation in the  Field of Social Services
Автори: Cherneta, Svitlana; Bychuk, Iryna; Stepanenko, Viktoriia; Kolosok, Andrii; Bielkina-Kovalchuk, Olena
Короткий огляд (реферат): In the context of modern social transformations, innovative administration of social support and interagency &#xD;
cooperation are key to enhancing social service efficiency. Integrated management models using digital &#xD;
technologies, cross-sectoral coordination, and organizational partnerships ensure systematic, coherent support. This study examines the theoretical and methodological foundations of interagency cooperation as a tool for&#xD;
optimizing resources, strengthening social cohesion, and improving community-level social policy. A survey of &#xD;
876 service recipients and 188 providers revealed high awareness of integrated approaches (59.7% recipients, &#xD;
75% providers) and positive impacts on vulnerable groups (82.5% recipients, 88.8% providers). However, full &#xD;
implementation of innovative practices remains limited, with barriers including regulatory gaps, a lack of unified &#xD;
methodology, and insufficient professional training, highlighting the need to enhance human, regulatory, and &#xD;
digital support.</summary>
    <dc:date>2025-12-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Логоритміка як засіб розвитку зв’язного мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30106" />
    <author>
      <name>Кузава, Ірина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Капітула, Мар'яна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30106</id>
    <updated>2026-01-12T13:02:25Z</updated>
    <published>2025-12-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Логоритміка як засіб розвитку зв’язного мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями
Автори: Кузава, Ірина; Капітула, Мар'яна
Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано ефективність використання логоритміки як засобу ро-звитку зв’язного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями (ІП) та визначено пе-дагогічні умови її результативного впровадження. Констатовано, що логоритміка є ефек-тивним засобом розвитку зв’язного мовлення у дітей з ІП. Актуальність її застосування у сучасній корекційній педагогіці обґрунтована необхідністю пошуку інтегрованих підходів до стимулювання мовленнєвого, психофізичного та емоційного розвитку цієї категорії дітей. Логоритміка  подається  як комплекс  корекційних  вправ,  що  поєднують  музику,  ритм,  рух і слово, сприяючи гармонійному розвитку моторики, слухового сприйняття, уваги, пам’яті та мовленнєвої активності. На основі аналізу праць таких вчених, як О. Боряк, О. Забара, О. Бухало та інших, визначено сутність та значущість логоритміки у корекційно-розви-вальному процесі. Логоритміка не лише виконує мовленнєво-корекційну функцію, але й діє як психотерапевтичний засіб. Вона сприяє розвитку емоційної сфери, формуванню комунікативних навичок і забезпечує гармонійну взаємодію між рухами, мовленням та музикою. Серед основ-них завдань логоритміки для дітей з ІП виділено стимулювання мовленнєвої активності, ро-звиток темпо-ритмічної організації мовлення, вдосконалення фонематичного слуху, артику-ляційної моторики та дихання. Окремо закцентовано на вихованні емоційно-вольової сфери та зміцненні комунікативних умінь. У статті також детально розглянуто важливі аспекти та застереження щодо застосування логоритміки у роботі з дітьми з ІП. Наголошено на не-обхідності індивідуального підходу, систематичності та поступовості у доборі вправ. Важ-ливим аспектом виділено створення емоційно комфортного середовища та відповідного вибо-ру музичного матеріалу. Зазначено, що ефективність логоритмічних занять значною мірою залежить від узгодженої роботи педагогів, врахування фізичного стану дитини та збалансу-вання активних і спокійних етапів занять. Також, що логоритміка є універсальним методом, який інтегрує педагогічні, психологічні та нейрофізіологічні підходи до розвитку мовлення.</summary>
    <dc:date>2025-12-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Соціальна адаптація учасників бойових дій: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29805" />
    <author>
      <name>Колосок, Андрій Мирославович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чернета, Світлана Юріївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29805</id>
    <updated>2025-12-15T11:02:18Z</updated>
    <published>2025-12-12T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Соціальна адаптація учасників бойових дій: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії
Автори: Колосок, Андрій Мирославович; Чернета, Світлана Юріївна
Короткий огляд (реферат): Метою статті є теоретичне обґрунтування напрямів вдосконалення соціальної адаптації учасників бойових дій на онові зарубіжного досвіду. В статті розкрито актуальність проблеми соціальної адаптації учасників бойових дій, важливість пошуку ефективних шляхів її забезпечення за умов повномасштабного військового вторгнення. Вивчено наукові підходи щодо сутності та значення предмету дослідження, сформовано власне розуміння категорії соціальна адаптація учасників бойових дій ‒ це складний, тривалий та комплексний процес відновлення, пристосування та інтеграції колишніх військовослужбовців у мирне життя, який охоплює соціальні, психологічні, економічні, правові та культурні аспекти їхнього життя. Вона передбачає відновлення здатності особи виконувати соціальні ролі, адаптацію до умов цивільного середовища, формування нових соціальних зв’язків, подолання наслідків фізіологічних та психологічних травм, зміну ціннісних орієнтацій та професійних навичок. Вивчено особливості соціальної адаптації учасників бойових дій у США, Ізраїлі, Німеччині, Франції, Великій Британії, відмічено що із досвіду даних країн можна використати у вітчизняних реаліях. Досліджено стан соціальної адаптації учасників бойових дій в Україні, встановлено тенденцію до стрімкого зростання кількості учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни протягом 2021-2025 років. Відмічено високий рівень діджиталізації адміністративних та соціальних послуг для учасників бойових дій в Україні у порівнянні із зарубіжним країнами. Запропоновано напрями вдосконалення соціальної адаптації учасників бойових дій: розвиток житлових і соціально-побутових програм; забезпечення освітньої та інформаційної підтримки; розвиток партнерства між державою, громадами та громадськими організаціями; підтримка ветеранського спорту та дозвілля; розвиток ветеранського самоврядування; підтримка родин загиблих та зниклих безвісти; цифровізація соціальних послуг; розвиток системи психологічної реабілітації та підтримки; сприяння працевлаштуванню та професійній реінтеграції.&#xD;
Перспективи подальших досліджень полягають у формуванні практичних рекомендацій щодо покращення соціальної адаптації учасників бойових дій в післявоєнний період.&#xD;
&#xD;
Ключові слова: соціальна адаптація, учасники бойових дій, соціальний захист, соціальна реінтеграція.
Опис: The purpose of the article is to theoretically substantiate the directions of improving the social adaptation of combatants based on foreign experience. The article reveals the relevance of the problem of social adaptation of combatants, the importance of finding effective ways to ensure it under conditions of a full-scale military invasion. Scientific approaches to the essence and meaning of the subject of research are studied, and one's own understanding of the category of social adaptation of combatants is formed. This is a complex, long-term and comprehensive process of restoration, adaptation and integration of former servicemen into civilian life, which covers social, psychological, economic, legal and cultural aspects of their lives. It involves restoring a person's ability to perform social roles, adaptation to the conditions of the civilian environment, the formation of new social ties, overcoming the consequences of physiological and psychological trauma, changing value orientations and professional skills. The social adaptation of combatants in the USA, Israel, Germany, France, Great Britain is studied, and it is noted that the experience of these countries can be used in domestic realities. The state of social adaptation of combatants in Ukraine was studied, and a trend towards a rapid increase in the number of combatants and persons with disabilities as a result of the war during 2021-2025 was noted. A high level of digitalization of administrative and social services for combatants in Ukraine was noted compared to foreign countries. Directions for improving the social adaptation of combatants in Ukraine were proposed: development of housing and social and household programs; provision of educational and informational support; development of partnerships between the state, communities and public organizations; support for veteran sports and leisure; development of veteran self-government; support for families of the deceased and missing; digitalization of social services; development of a system of psychological rehabilitation and support; promotion of employment and professional reintegration.&#xD;
Prospects for further research are in the formation of practical recommendations for improving the social adaptation of combatants in the post-war period.&#xD;
&#xD;
Keywords: social adaptation, combatants, social protection, social reintegration.</summary>
    <dc:date>2025-12-12T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Словник мікротопонімів і мікрогідронімів Волині</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29551" />
    <author>
      <name>Данилюк, Оксана Климівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29551</id>
    <updated>2025-11-27T15:55:06Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Словник мікротопонімів і мікрогідронімів Волині
Автори: Данилюк, Оксана Климівна
Короткий огляд (реферат): У словникові вміщено мікротопоніми і мікрогідроніми, зафіксовані на території сучасної Волині. Видання містить 9157 лексичних одиниць, зібраних здебільшого шляхом анкетуванн. Також використано записи здобувачів освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки й матеріали наукових джерел. Для мовознавців, фахівців у сфері ономастики.
Опис: Мікротопоніми і мікрогідроніми – назви дрібних географічних об’єктів: полів, лісів, річок, урочищ, ярів, річок, озер, ставків – важливі маркери локальної ідентичності та історії конкретного регіону. Вони нерідко містять цінну інформацію про його минуле, відображають особливості місцевого ландшафту, традиції та побут тутешнього населення.Дослідження мікротопонімів і мікрогідронімів у межах кожного регіону України – одна з актуальних проблем вітчизняного мовознавства, адже ця лексична група недостатньо вивчена в межах українського діалектного простору. Мікротопоніми і мікрогідроніми Волині ще не були предметом докладного вивчення.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

