DSpace Зібрання:

HUMAN RIGHTS IN HUMANITARIAN CONTEXTS: SOCIO-PSYCHOLOGICAL ANALYSIS OF PERSONAL SECURITY IN THE EXPERIENCE OF SOCIAL TRAUMA

2025-06-15T21:39:56Z

Назва: HUMAN RIGHTS IN HUMANITARIAN CONTEXTS: SOCIO-PSYCHOLOGICAL ANALYSIS OF PERSONAL SECURITY IN THE EXPERIENCE OF SOCIAL TRAUMA Автори: Virna, Zhanna; Eyng, Ana Maria Короткий огляд (реферат): Purpose. The purpose of the presented article is to provide an analytical review of the findings of a research project on personal safety in the context of experiencing social trauma based on the materials of a research internship within the framework of the Postgraduate Education and Humanities Programme (PUCPR, Curitiba, Brazil). Methods. The methods of literature review of theoretical and empirical sources and methods of psychological modelling were used to reproduce the functional content of a comprehensive socio-psychological analysis of personal security norms in the context of wars and migration processes. The participatory methodology of triangulation through interpretive analysis, conceptual scientific aspects and standardisation of public policy for arguments for the preservation of human rights, proposed by professor A.M. Eyng, was also used. Results. The project implementation is reflected in the development of a system of social and psychological analysis of personal security in the context of wars and migration processes; creation of an information and analytical system for the restoration and preservation of the mental health of its active subjects (children, adolescents, youth, teachers, psychologists). Through a qualitative study, using an interpretative analysis of conceptual scientific aspects, public policy and empirical data, the author identifies arguments in favour of preserving human rights and psychological modelling as a reproduction of the functional content of a comprehensive socio-psychological analysis of individual security standards in the context of wars and migration processes. The theoretical contribution integrates research in education (Eyng, 2024) and psychology (Virna, 2023a-f, 2024a-g) into a joint study (Virna; Eyng 2022, 2023, 2024a, b). The prognostic horizons of the authors' theoretical developments illustrate the context of their applied understanding as a system of actions aimed at overcoming various destabilising factors in the experience of states of insecurity and protecting mental health and well-being. Conclusions. As part of the international research internship in the field of education and humanities, it was possible to get acquainted with psychological and pedagogical research practices that can be successfully applied in Ukraine, as the war and issues related to migration, resettlement and refugees raise the issue of intercultural education, the introduction of cross-cultural psychotherapy and the adoption of relevant legislation.; Метою презентованої статті є аналітичний огляд напрацювань дослідницького проекту з вивчення особистої безпеки в умовах переживання соціальної травми на основі матеріалів наукового стажування в рамках програми післядипломної освіти та гуманітарних наук, PUCPR, Куритиба, Бразилія). Методи. Використано методи літературного огляду теоретичних та емпіричних джерел та методи психологічного моделювання з метою відтворення функціонального змісту комплексного соціально-психологічного аналізу норм особистої безпеки в контексті воєн та міграційних процесів. Також використовувалася партисипативна методологія тріангуляції через інтерпретаційний аналіз, концептуальні наукові аспекти та стандартизацію державної політики для аргументів збереження прав людини, запропонована професором А.М. Ейнг. Результати. Реалізація проекту відображена у розробці системи соціально-психологічного аналізу особистої безпеки в контексті воєн та міграційних процесів; створенні інформаційно-аналітичної системи для відновлення та збереження психічного здоров'я її активних суб'єктів (дітей, підлітків, молоді, педагогів, психологів). Завдяки якісному дослідженню через інтерпретаційний аналіз концептуальних наукових аспектів, державної політики та емпіричних даних визначено аргументи на користь збереження прав людини та психологічного моделювання як відтворення функціонального змісту комплексного соціально-психологічного аналізу стандартів безпеки особистості в умовах воєн та міграційних процесів. Теоретичний внесок інтегрує дослідження в галузі освіти (Eyng, 2024) та психології (Virna, 2023a-f, 2024a-g) у спільні дослідження (Virna; Eyng 2022, 2023, 2024a, b). Прогностичні горизонти теоретичних напрацювань авторів ілюструють контекст їхнього прикладного розуміння як системи дій, спрямованих на подолання різних дестабілізуючих чинників у переживанні станів небезпеки та захист психічного здоров'я і благополуччя. Висновки. В рамках міжнародного наукового стажування в галузі освіти та гуманітарних наук вдалося ознайомитися з психолого-педагогічними дослідницькими практиками, які можуть бути успішно застосовані в Україні, оскільки війна та питання, пов'язані з міграцією, переселенням та біженцями, актуалізують питання міжкультурної освіти, впровадження крос-культурної психотерапії та прийняття відповідного законодавчого матеріалу.

PSYCHOLOGICAL RESILIENCE AS A PREREQUISITE FOR PRESERVING THE MOTIVATIONAL POTENTIAL OF FUTURE MANAGERS IN CRISIS SITUATIONS

2025-06-15T21:22:56Z

Назва: PSYCHOLOGICAL RESILIENCE AS A PREREQUISITE FOR PRESERVING THE MOTIVATIONAL POTENTIAL OF FUTURE MANAGERS IN CRISIS SITUATIONS Автори: Shcherban, Tetiana; Bretzko, Iryna; Bizhko, Roman; Voitovych, Volodymyr Короткий огляд (реферат): Purpose. To identify and justify the role of psychological resilience as a prerequisite for maintaining the motivational potential and self-efficacy of future managers under crisis conditions. Methods. According to the research purpose, the following methods were used: Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC) — to measure resilience; a modified version of K. Zamfir’s method by A. Rean — to assess the motivational profile; a self-assessment questionnaire on crisis experiences — to determine the individual impact of stress factors. Results. The analysis revealed a predominance of motivation for self-realization, autonomy, and internal interest in learning among students, which serves as a foundation for effective management in crises. This group is less prone to burnout and more often follows a clear path of self-development. Gender differences were also identified: women showed higher emotional sensitivity, while men demonstrated stronger cognitive self-regulation. These findings confirm that psychological resilience not only helps overcome difficulties but also serves as a key mechanism for sustaining motivation for professional development in crisis situations. Conclusions. Psychological resilience is a crucial factor enabling future managers to maintain their motivational potential in challenging and unstable environments. Developing resilience should be a priority in management training. High resilience supports internal motivation and enhances self-efficacy, decision-making, stress management, and adaptability. It is a key adaptive resource for student-managers in crisis conditions. Individuals with high resilience can mobilize internal resources and maintain emotional balance and goal orientation, which constitutes self-efficacy even under stress and uncertainty.; Мета. Виявлення та обґрунтування ролі психологічної стійкості як передумови збереження мотиваційного потенціалу та самоефективності майбутнього менеджера в умовах кризових ситуацій. Методи. Відповідно до мети дослідження було використано наступниі методики: шкала психологічної стійкості CD-RISC (Connor-Davidson Resilience Scale) — для вимірювання рівня стійкості; методика визначення мотиваційного профілю особистості (модифікація методики К. Замфіра у варіанті А. Реана) — для аналізу мотиваційного потенціалу; анкета самооцінки переживання кризових ситуацій — для виявлення індивідуального впливу стресогенних чинників. Результати. Аналіз отриманих даних дослідження дає можливість спостерігати у студентів домінування мотивації до самореалізації, автономії та внутрішньої зацікавленості в навчанні, що є основою для майбутнього ефективного управління в кризових умовах. Така група студентів менш схильна до професійного вигорання та частіше має чітку траєкторію саморозвитку. Отримані емпіричні результати також дали можливість виокремити і гендерні відмінності. А саме, хоча загальна тенденція позитивної кореляції простежувалась у всіх групах, жінки демонстрували вищу емоційну чутливість, а чоловіки — вищу когнітивну саморегуляцію, що впливало на диференціацію у типах мотивації (жінки частіше мали мотивацію допомоги, чоловіки — досягнення).Таким чином, результати дослідження підтверджують: психологічна стійкість не лише допомагає впоратись із труднощами, а й є базовим механізмом збереження мотивації до професійного розвитку, що особливо актуально для майбутніх менеджерів в умовах кризових ситуацій. Висновки. Психологічна стійкість є визначальним чинником, що дозволяє майбутнім менеджерам зберігати мотиваційний потенціал у складних і нестабільних умовах. Її розвиток має стати пріоритетом у професійній підготовці управлінських кадрів. Висока психологічна стійкість сприяє не лише підтримці внутрішньої мотивації, а й підвищує здатність до самоефективності, самостійного прийняття рішень, управління стресом та адаптації до змін. Психологічна стійкість є ключовим ресурсом адаптації студентів-менеджерів у кризових ситуаціях. Результати дослідження засвідчили, що особи з високим рівнем стійкості здатні мобілізувати внутрішні ресурси, зберігати емоційний баланс, цілеспрямованість і здатність до саморегуляції , що і є складовою самоефективності навіть в умовах стресу та невизначеності.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ЯК ОСОБИСТІСНОГО ФЕНОМЕНУ В КОНТЕКСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОЗКОВИХ І СОМАТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ

2025-06-15T21:17:13Z

Назва: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ЯК ОСОБИСТІСНОГО ФЕНОМЕНУ В КОНТЕКСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОЗКОВИХ І СОМАТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ Автори: Чечель, Владислав; Журавльова, Олена Короткий огляд (реферат): Мета. Стаття присвячена аналізу прокрастинації як складного психологічного та нейрофізіологічного явища. Зокрема, охарактеризовано біологічні чинники, що пов’язані з розвитком дилаторної поведінкової реакції. Актуальність теми зумовлена зростанням поширеності прокрастинації в умовах сучасної дійсності, що характеризується багатозадачністю, високим темпом життя та зростаючими вимогами до продуктивності особистості. Методи. У дослідженні були використані методи теоретичного аналізу та огляд літератури за вказаною темою, включаючи дані нейровізуалізації, психофізіології, когнітивної психології та нейронауки про мотивацію та емоції. Також були проаналізовані моделі прийняття рішень та дані про функціональні мережі мозку. Результати. Виявлено ключову роль префронтальної кори та лімбічних структур у прийнятті рішень, регуляції емоцій та самоконтролю. Виявлено, що зниження активності в таких ділянках, як DLPFC або підвищення активності систем винагороди та уникнення (включаючи мигдалеподібне тіло, інсулу) посилюють прокрастинацію. Зафіксовано, що стратегія отримання негайного задоволення та уникнення стресових завдань сприяє формуванню циклу відкладання справ. Прокрастинація також має психосоматичний вимір - вона пов'язана з підвищеним рівнем стресу, проблемами зі сном, ослабленим імунітетом і схильністю до ризикованої для здоров'я поведінки. Також було зазначено, що існує зворотній зв'язок між зниженням самоефективності та погіршенням психічного і фізичного здоров'я. Висновки. Прокрастинацію слід розглядати як багатовимірне явище, що визначається взаємодією когнітивних, емоційних та нейрофізіологічних механізмів. У світлі сучасних досліджень важливо враховувати її вплив не лише на психологічне функціонування, але й на фізичне здоров'я. Погляд на прокрастинацію з точки зору нейронаукової відкриває нові можливості для розробки ефективних терапевтичних і профілактичних стратегій, таких як тренування регуляції емоцій, стимуляція виконавчих функцій або посилення здатності уявляти майбутнє з метою підвищення цінності завдань.; Purpose. The article is devoted to the analysis of procrastination as a complex psychological and neurophysiological phenomenon. In particular, the article describes the biological factors associated with the development of a dilatory behavioural response. The relevance of the topic is due to the increasing prevalence of procrastination in the modern reality, characterised by multitasking, high pace of life and growing demands on personal productivity. Methods. The study used methods of theoretical analysis and a literature review on the topic, including neuroimaging, psychophysiology, cognitive and neuroscience data on motivation and emotions. Decision-making models and data on functional brain networks were also analysed. Results. The key role of the prefrontal cortex and limbic structures in decision-making, emotion regulation and self-control was revealed. It was found that a decrease in activity in areas such as the DLPFC or an increase in the activity of reward and avoidance systems (including the amygdala, insula) increase procrastination. It has been found that the strategy of obtaining immediate gratification and avoiding stressful tasks contributes to the formation of a cycle of procrastination. Procrastination also has a psychosomatic dimension - it is associated with increased stress levels, sleep problems, weakened immunity and a tendency to engage in health risk behaviours. It has also been noted that there is an inverse relationship between decreased self-efficacy and poor mental and physical health. Conclusions. Procrastination should be viewed as a multidimensional phenomenon determined by the interaction of cognitive, emotional and neurophysiological mechanisms. In light of current research, it is important to consider its impact not only on psychological functioning but also on physical health. Looking at procrastination from a neuroscientific perspective opens up new opportunities for developing effective therapeutic and preventive strategies, such as training emotion regulation, stimulating executive functions, or enhancing the ability to imagine the future in order to increase the value of tasks.

PSYCHOTRAUMATIC EXPERIENCES OF ADOLESCENTS DURING THE WAR IN UKRAINE

2025-06-15T21:11:37Z

Назва: PSYCHOTRAUMATIC EXPERIENCES OF ADOLESCENTS DURING THE WAR IN UKRAINE Автори: Kharchenko, Yevhen; Onufriieva, Liana Короткий огляд (реферат): Purpose of this article is to describe psychotraumatic experiences of adolescents during the war in Ukraine. Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: a categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling and generalization. The experimental method was the method of organizing empirical research. The results of the research. We showed that the first factor recorded those indicators that indicated the rejection of their ethnic and national-cultural identity by adolescents who had been resettled as a result of military operations from the eastern Ukraine, from the city of Luhansk to the city of Rivne, Rivne region and Khmelnytskyi region in February, 2022. As a result, adolescents developed psycho-traumatic experiences in war conditions. Therefore, the program of the formative experiment was modeled by us in such a way as to correct the ethnic and national-cultural identity of adolescents who were resettled as a result of military operations from eastern Ukraine, from the city of Luhansk to the city of Rivne, Rivne region and Khmelnytskyi region in February, 2022. Conclusions. We proved that psychotraumatic experiences of adolescents or post-traumatic stress disorder occurred in individuals who had experienced war events that traumatized the personality, most often in the conditions of combat operations or in situations, which were close to combat operations (for example, in a case of people, children who are in the conditions of combat operations, on the line of combat operations, or quite close to the line of combat operations).; Метою статті є розкрити психотравматичні переживання підлітків під час війни в Україні. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Експериментальним методом є метод організації емпіричного дослідження. Результати дослідження. Показано, що у першому факторі зафіксовані ті показники, які свідчать щодо неприйняття підлітками, які були переселені в результаті військових дій зі сходу України, з м. Луганськ до м. Рівного, Рівненської та Хмельницької областей в лютому 2022 р., своєї етнічної та національно-культурної ідентичності. В результаті цього у підлітків сформувалися психотравмувальні переживання в умовах війни. Тому програма формувального експерименту була змодельована нами таким чином, щоб скоректувати етнічну та національно-культурну ідентичність підлітків, які були переселені в результаті військових дій зі сходу України, з м. Луганськ до м. Рівного, Рівненської та Хмельницької областей в лютому 2022 р. Висновки. Доведено, що психотравмувальні переживання у підлітків або посттравматичний стресовий розлад мають місце в осіб, які перенесли воєнні події, що травмують особистість, найчастіше, в умовах здійснення бойових дій або в ситуаціях, наближених до бойових дій (наприклад, у людей, дітей, які перебувають в умовах здійснення військових дій, на лінії військових дій, або досить наближено щодо лінії здійснення бойових дій).

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТРИВАЛОГО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ У ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

2025-06-15T20:27:15Z

Назва: ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТРИВАЛОГО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ У ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ Автори: Солоненко, Олена Короткий огляд (реферат): Мета. Метою дослідження є вивчення психологічних особливостей переживання травматичного досвіду війни підлітками, зокрема симптомів тривалого травматичного стресу (ТТС), посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, тривожності, самотності та розладів сну. Методи. У дослідженні взяли участь 485 підлітків віком 12–18 років. Було використано стандартизовані психодіагностичні методики: The Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR), the Child PTSD Symptom Scale for DSM-5 (CPSS-5), the Patient Health Questionnaire (PHQ-9) for depression, the Generalized Anxiety Disorder scale (GAD-7), the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), the UCLA Loneliness Scale. Статистична обробка включала описову статистику, кореляційний та регресійний аналіз з допомогою програмного забезпечення SPSS v.24.0). Результати. Встановлено, що підлітки в умовах війни демонструють значну психоемоційну вразливість. 25.6% респондентів мали клінічно значущі ознаки депресії, 20.8% — тривожності, 28.2% — симптоми ПТСР, а 43.9% — порушення сну. Кореляційний аналіз виявив тісні зв’язки ТТС із депресією (r = 0.85), тривожністю (r = 0.79), ПТСР (r = 0.78) та якістю сну (r = 0.56). Результати лінійної регресії показали, що значущими незалежними предикторами ТТС є депресія, ПТСР і тривожність. Самотність та якість сну не є значущими предикторами у регресійній моделі, яка у сукупності усіх вище зазначених залежних змінних, показує високий рівень значущості (р < 0.001). Висновки. Підлітки, що проживають в умовах війни, зазнають комплексного негативного психоемоційного впливу. Депресивна та тривожна симптоматика, а також ПТСР є ключовими предикторами ТТС. Отримані результати вказують на необхідність цілеспрямованих програм психосоціальної підтримки, орієнтованих на профілактику хронічного стресу та стабілізацію емоційного стану підлітків у кризових умовах війни.; Purpose. The aim of this study is to examine the psychological characteristics of adolescents' experiences of war-related trauma, with particular attention to symptoms of continuous traumatic stress (CTS), post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, anxiety, loneliness, and sleep disturbances. Methods. The study involved 485 adolescents aged 12 to 18. Standardized diagnostic assessment tools were used: The Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR), the Child PTSD Symptom Scale for DSM-5 (CPSS-5), the Patient Health Questionnaire (PHQ-9) for depression, the Generalized Anxiety Disorder scale (GAD-7), the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), the UCLA Loneliness Scale. Statistical analysis included descriptive statistics, correlation, and linear regression analyses. Results. The findings reveal high psycho-emotional vulnerability among adolescents living in wartime conditions. Clinically significant symptoms of depression were found in 25.6% of participants, anxiety in 20.8%, PTSD in 28.2%, and sleep disturbances in 43.9%. Correlation analysis indicated strong associations between CTS and depression (r = 0.85), anxiety (r = 0.79), PTSD (r = 0.78), and sleep quality (r = 0.56). Linear regression revealed that depression, PTSD, and anxiety were the robust predictors of CTS, while loneliness and sleep quality were not independently significant. The overall regression model is significant, p<.001. Conclusions. Adolescents exposed to war experience have poor psycho-emotional effects. Depression, anxiety, and PTSD are the key factors contributing to the development of CTS. These findings underscore the urgent need for targeted psychosocial support programs focused on the prevention of chronic stress and the stabilization of adolescents' emotional states in crisis conditions during war.

ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА МЕТОДОЛОГІЮ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

2025-06-13T21:03:20Z

Назва: ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА МЕТОДОЛОГІЮ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ Автори: Петрик, Оксана Короткий огляд (реферат): Мета. У статті розглянуто вплив штучного інтелекту на сучасну методологію наукових досліджень у психології. Описано можливості використання алгоритмів штучного інтелекту для аналізу великих масивів даних, моделювання поведінкових процесів і покращення точності прогнозів у психологічних дослідженнях. Методи. Для досягнення мети було застосовано такі методи: теоретичний аналіз, порівняння, індукція, дедукція, що дозволило глибше розкрити досліджувану проблему, систематизувати наукові підходи та сформулювати обґрунтовані висновки. Результати. Теоретико-методологічний аналіз даної проблематики дав можливості говорити про те, що штучний інтелект суттєво змінює методологію наукових досліджень у сучасній психології, зокрема завдяки автоматизації даних і моделюванню поведінкових процесів. Проаналізовано переваги використання алгоритмів штучного інтелекту, які забезпечують підвищення точності прогнозів і виявлення прихованих закономірностей у великих масивах даних. Водночас акцентуємо увагу на необхідності врахування етичних аспектів, пов’язаних із використанням штучного інтелекту у психологічних дослідженнях та кодексі академічної доброчесності. Висновки. Впровадження штучного інтелекту суттєво змінює методологічні підходи у психологічних дослідженнях, сприяючи автоматизації обробки даних та підвищенню точності результатів. Особливу увагу приділено застосуванню штучного інтелекту для вивчення психологічних наслідків війни в Україні, включаючи аналіз психоемоційного стану населення та прогнозування довгострокових ефектів травматичного досвіду. Зазначено, що алгоритми штучного інтелекту дозволяють швидше і точніше виявляти ключові фактори, які впливають на стійкість і адаптацію до екстремальних умов. Разом із тим підкреслено важливість етичних стандартів і відповідального використання штучного інтелекту, особливо в контексті обробки чутливої інформації про постраждалих від війни. Висновки дослідження акцентують на необхідності інтеграції інноваційних технологій для вирішення актуальних проблем психології в умовах сучасних викликів.; Purpose. The article examines the impact of artificial intelligence on modern research methodologies in psychology. It describes the potential applications of artificial intelligence algorithms for analyzing large datasets, modeling behavioral processes, and improving the accuracy of predictions in psychological studies. Methods. To achieve the objective, the following methods were employed: theoretical analysis, comparison, induction, and deduction. These methods allowed for a deeper exploration of the research problem, systematization of scientific approaches, and formulation of well-grounded conclusions. Results. The theoretical and methodological analysis of this issue highlights that artificial intelligence significantly transforms research methodologies in modern psychology, particularly through data automation and behavioral process modeling. The article analyzes the advantages of using artificial intelligence algorithms, which enhance predictive accuracy and uncover hidden patterns in large datasets. At the same time, attention is drawn to the necessity of addressing ethical considerations associated with the use of artificial intelligence in psychological research and adhering to the principles of academic integrity. Conclusions. The integration of artificial intelligence substantially reshapes methodological approaches in psychological research, facilitating data processing automation and improving the accuracy of results. Particular attention is paid to the application of artificial intelligence in studying the psychological consequences of the war in Ukraine, including analyzing the psycho-emotional state of the population and predicting the long-term effects of traumatic experiences. It is noted that artificial intelligence algorithms enable quicker and more precise identification of key factors influencing resilience and adaptation to extreme conditions. Simultaneously, the importance of ethical standards and responsible use of artificial intelligence is emphasized, especially when dealing with sensitive information about war-affected individuals. The study’s conclusions underscore the necessity of integrating innovative technologies to address pressing issues in psychology amid contemporary challenges.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД

2025-06-13T20:51:34Z

Назва: РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД Автори: Науменко, Анастасія Короткий огляд (реферат): Мета. Стаття присвячена актуальній проблемі психологічної реабілітації військовослужбовців, які зазнали впливу психотравмуючих факторів у зоні бойових дій. Методи. Для досягнення мети у дослідженні було використано наступні методи науково-теоретичного вивчення проблеми: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація наукових досліджень із проблематики реабілітації військовослужбовців. Результати. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до психологічної реабілітації, включаючи військово-психологічний, медичний, загально-психологічний та соціально-психологічний. Обґрунтовано необхідність застосування екзистенційного підходу, зокрема Dasein-аналізу, який ґрунтується на феноменологічному дослідженні "буття-у-світі" та дозволяє дослідити унікальний досвід кожного військовослужбовця, відновити зв'язок з власним тілом, сексуальністю, та допомагає осмислити минуле, сьогодення та майбутнє. Розглянуто Dasein-аналітичну психотерапію за її трьома полями аналізу (Umwelt, Mitwelt, Eigenwelt) та проаналізовано ефективність методу деконструкції "ідеального світу" клієнта та формування нового, більш функціонального образу себе. Особлива увага приділяється врахуванню екзистенційних аспектів, таких як усвідомлення смертності, свободи, ізоляції та безглуздості, а також сексуальності, як важливих елементів реабілітації. Розуміння сексуальності як втіленого перцептивного досвіду, може допомогти військовослужбовцям відновити здорові сексуальні стосунки. Висновки. Війна, як екстремальна ситуація, спричиняє глибокі психологічні травми, що проявляються у вигляді посттравматичного стресового розладу, депресії, тривожності та втрати сенсу життя. Традиційні підходи до реабілітації, що зосереджуються на адаптації до соціальних норм, виявляються недостатніми, оскільки ігнорують глибинні екзистенційні питання та вплив травми на сексуальність. Dasein-аналіз є перспективним методом для роботи з військовослужбовцями, який сприяє не лише подоланню психологічних травм, а й відновленню сенсу життя, свободи та автентичності, що є ключовими для їхнього повноцінного повернення до мирного життя.; Purpose. The article aims to highlight the current problem of psychological rehabilitation of military personnel who have been exposed to psychotraumatic factors in the combat zone. Methods. The study employed the following methods of scientific and theoretical investigation of the problem to achieve its purpose: analysis, synthesis, comparison, generalization, abstraction, and systematization of scientific research on the issues of servicemen's rehabilitation. Results. An analysis of modern scientific approaches to psychological rehabilitation was conducted, including military-psychological, medical, general psychological, and socio-psychological approaches. The necessity of applying the existential approach, particularly Dasein-analysis, which is based on the phenomenological study of "being-in-the-world" and allows for the exploration of each serviceman's unique experience, the restoration of connection with their own body and sexuality, and helps to comprehend the past, present, and future, is substantiated. Dasein-analytic psychotherapy is considered through its three fields of analysis (Umwelt, Mitwelt, Eigenwelt), and the effectiveness of the deconstruction method of the client's "ideal world" and the formation of a new, more functional self-image is analyzed. Special attention is paid to considering existential aspects such as the awareness of mortality, freedom, isolation, and meaninglessness, as well as sexuality, as important elements of rehabilitation. Understanding sexuality as an embodied perceptive experience can help servicemen restore healthy sexual relationships. Conclusions. War, as an extreme situation, causes deep psychological traumas that manifest as post-traumatic stress disorder, depression, anxiety, and loss of meaning in life. Traditional approaches to rehabilitation, which focus on adaptation to social norms, prove insufficient as they ignore the deep existential questions and the impact of trauma on sexuality. Dasein-analysis is a promising method for working with servicemen, which not only facilitates overcoming psychological traumas but also restores the meaning of life, freedom, and authenticity, which are key to their full return to peaceful life.

ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВА ТЕРАПІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ЖІНОК ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

2025-06-13T20:42:04Z

Назва: ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВА ТЕРАПІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ЖІНОК ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ Автори: Мілютіна, Катерина; Бибка, Анна Короткий огляд (реферат): Мета. Tеоретичне обґрунтування та експериментальне визначення впливу танцювально-рухової терапії (ТРТ) на психоемоційний стан жінок середнього віку під час війни. Дослідження спрямоване на вивчення ефективності ТРТ у зниженні рівня стресу, тривожності та покращенні емоційної стабільності в цій віковій групі, а також на розробку практичних рекомендацій для використання ТРТ. Методи. Дослідження проводилось у Центрі психологічної підтримки та розвитку, В дослідженні брали участь 60 жінок середнього віку (від 35 до 50 років): 30 жінок – експериментальна група, 30 жінок – контрольна група. У дослідженні було використано такі психодіагностичні методики: Методика «Самооцінка психічних станів» (за Г. Айзенком), Шкала депресії DEPS, Шкала тривоги Бека. Жінки експериментальної групи проходили курс танцювально-рухової терапії тривалістю 8 тижнів, під час якого проводились регулярні оцінювання їхнього психоемоційного стану. З жінками контрольної групи проводилася тільки діагностична робота, корекція не проводилася. Результати. Відбулось зниження показників тривожності, агресивності, фрустрації, депресії у жінок експериментальної групи. Проведеним однофакторним дисперсійним аналізом підтверджено наявність статистично значущих відмінностей між групами респонденток й позитивний вплив курсу танцювально-рухової терапії на прояви депресії, агресивності, фрустрації. Респондентки конторольної групи, які отримували лише соціальну допомогу за цей час не продемонстрували достовірних змін свого психоемоційного стану. Висновки. Танце-рухова терапія позитивно вплинула на зменшення рівню тривоги, депресії та агресії жінок з середніми показниками цих станів. Не зафіксовано позитивного впливу упровадженої програми танцювально-рухової терапії на ригідність респондентів. Пацієнтки з високим рівнем тривоги та депресії не зазнали суттєвого покращення під впливом танцювально-рухової терапії. Дослідження підтверджує ефективність ТРТ у комплексній соціально-психологічній підтримці психічного стану жінок під час війни, але не маає доказової ефективності в терапії високих рівнів тривоги та депресії.; Purpose. Ttheoretical justification and experimental determination of the impact of dance-movement therapy (DMT) on the psycho-emotional state of middle-aged women during the war. The study is aimed at studying the effectiveness of DMT in reducing stress, anxiety and improving emotional stability in this age group, as well as developing practical recommendations for the use of DMT. Methods. The study was conducted at the Center for Psychological Support and Development. 60 middle-aged women (from 35 to 50 years old) participated in the study: 30 women - experimental group, 30 women - control group. The following psychodiagnostic methods were used in the study: Methodology "Self-assessment of mental states" (according to G. Eysenck), DEPS Depression Scale, Beck Anxiety Scale. Women in the experimental group underwent an 8-week dance-movement therapy course, during which regular assessments of their psycho-emotional state were conducted. Women in the control group underwent only diagnostic work, no correction was performed. Results. There was a decrease in the indicators of anxiety, aggressiveness, frustration, and depression in women in the experimental group. The conducted one-factor analysis of variance confirmed the presence of statistically significant differences between the groups of respondents and the positive effect of the dance-movement therapy course on the manifestations of depression, aggressiveness, and frustration. Respondents in the control group, who received only social assistance during this time, did not demonstrate significant changes in their psycho-emotional state. Conclusions. Dance-movement therapy had a positive effect on reducing the level of anxiety, depression, and aggression in women with average indicators of these states. No positive effect of the implemented dance-movement therapy program on the rigidity of the respondents was recorded. Patients with high levels of anxiety and depression did not experience significant improvement under the influence of dance-movement therapy. The study confirms the effectiveness of DMT in comprehensive socio-psychological support of the mental state of women during the war, but does not have proven effectiveness in the therapy of high levels of anxiety and depression.

ОСОБЛИВОСТІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЖІНОК З ТРАВМАТИЧНИМ ДОСВІДОМ ВТРАТИ ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ

2025-06-13T20:27:51Z

Назва: ОСОБЛИВОСТІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЖІНОК З ТРАВМАТИЧНИМ ДОСВІДОМ ВТРАТИ ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ Автори: Малімон, Людмила; Пархоменко, Вікторія Короткий огляд (реферат): Мета. Комплексне теоретичне обґрунтування феномену резильєнтності в контексті психологічної травматизації, а також емпіричне вивчення особливостей прояву та функціонування ресурсів резильєнтності в осіб, які зазнали психотравмуючого досвіду втрати близьких внаслідок воєнних дій. Методи. Методи теоретичного аналізу наукової літератури; емпіричного дослідження за допомогою комплексу психодіагностичних методик; методи математичної статистики (коефіцієнт кореляції Пірсона для виявлення взаємозв’язку досліджуваних показників). Результати. Розглянуто поняття резильєнтності як динамічної системи внутрішніх і зовнішніх ресурсів, що забезпечує адаптацію та відновлення особистості в умовах екстремального стресу, зокрема під час війни або психотравмуючих подій. За результатами кореляційного аналізу виявлено позитивні кореляційні взаємозв’язки загального показника резильєнтності та усіх ресурсів моделі BASIC Ph, що вказує на їх взаємопідсилення у процесі подолання психотравматичного досвіду. Помірний від’ємний зв’язок виявлено між резильєнтністю та ступенем важкості симптомів ПТСР (r=-0.286), а також слабкий додатний зв’язок з показником «процвітання» (r=0.238), який має позитивні зв’язки з ресурсом S (r=0.391) та з ресурсами B, A, C та Ph (r=0.359; r=0.331; r=0.310; r=0.254). Сильний від’ємний зв’язок спостерігається між «процвітанням» та симптомами ПТСР (r=-0.408), а також помірний від’ємний зв’язок із субсиндромальною формою комплексного ПТСР (r=-0.310). Виявлено помірний від’ємний зв’язок ступеня симптоматики ПТСР із ресурсом S (r=-0.342), а також позитивні зв’язки з комплексною і субсиндромальною формою ПТСР (r=0.492; r=0.388). Субсиндромальна форма має негативні зв’язки з ресурсом S (r=-0.382), а також із «процвітанням» (r=-0.310). Висновки. Найвищий рівень резильєнтності демонструють жінки, які у подоланні криз спираються на внутрішні ресурси — віру, систему переконань і когнітивні стратегії. Це свідчить про важливу роль змістового осмислення подій та рефлексії в процесі адаптації. Хоча соціальна підтримка не є провідною стратегією у респонденток, її зв’язок із показниками «процвітання» та низьким рівнем ПТСР вказує на доцільність її посилення. Результати дослідження підкреслюють необхідність створення багаторівневої системи психосоціального супроводу, яка поєднує індивідуальну терапію, групові інтервенції, освітні програми й підтримку оточення з метою відновлення та підвищення резильєнтності жінок, які пережили втрату внаслідок війни в Україні.; Purpose. Comprehensive theoretical justification of the phenomenon of resilience in the context of psychological traumatization, as well as empirical investigation of the features of manifestation and functioning of resilience resources in individuals who have experienced the psychological trauma of losing loved ones as a result of military actions. Methods. Methods of theoretical analysis of scientific literature; empirical research using a set of psychodiagnostic techniques; methods of mathematical statistics (Pearson's correlation coefficient to identify the relationships between the studied indicators). Results. Resilience is considered as a dynamic system of internal and external resources that ensure personal adaptation and recovery under conditions of extreme stress, particularly during war or traumatic events. According to the results of the correlation analysis, positive correlations were found between resilience and resources B and C (r=0.571; r=0.402), as well as with resources S, A, Ph, and I (r=0.344; r=0.342; r=0.336; r=0.303). A negative correlation was revealed between resilience and the severity of PTSD symptoms (r=-0.286), and a weak positive correlation with the "flourishing" indicator (r = 0.238), which in turn showed positive correlations with resource S (r=0.391) and with resources B, A, C, and Ph (r=0.359; r=0.331; r=0.310; r=0.254). A strong negative correlation was observed between "flourishing" and PTSD symptoms (r=-0.408), as well as a moderate negative correlation with the subsyndromal form of complex PTSD (r=-0.310). A moderate negative correlation was found between PTSD symptom severity and resource S (r=-0.342), along with positive correlations with both full and subsyndromal forms of complex PTSD (r=0.492; r=0.388). The subsyndromal form showed negative correlations with resource S (r =-0.382) and with "flourishing" (r =-0.310). Conclusion. The highest level of resilience is demonstrated by women who, in coping with crises, rely on internal resources—faith, belief systems, and cognitive strategies. This highlights the crucial role of meaning-making and reflective processes in the course of adaptation. Although social support is not the dominant strategy among the respondents, its association with indicators of flourishing and lower levels of PTSD symptoms points to the importance of its reinforcement. The study results emphasize the necessity of developing a multi-level system of psychosocial support that integrates individual therapy, group interventions, educational programs, and environmental support in order to restore and enhance resilience among women who have experienced loss as a result of the war in Ukraine.

ВІД ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ КРИЗИ ДО ПРОЦВІТАННЯ: ЧОТИРИ БЛАГОРОДНІ ІСТИНИ ЯК ІНТЕГРАТИВНА РАМКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-06-13T19:23:54Z

Назва: ВІД ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ КРИЗИ ДО ПРОЦВІТАННЯ: ЧОТИРИ БЛАГОРОДНІ ІСТИНИ ЯК ІНТЕГРАТИВНА РАМКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ Автори: Лазорко, Ольга Короткий огляд (реферат): Мета. У статті представлено концептуально-аналітичне дослідження можливостей адаптації буддійської моделі Чотирьох благородних істин як інтегративної рамки психологічної стійкості особистості в умовах війни в Україні. Із традиційної моделі духовного визволення Чотири благородні істини в цьому дослідженні переосмислюються як світський психотерапевтичний алгоритм, застосовний до тем втрати, травми та екзистенційного болю. Модель Чотирьох Благородних Істин (ЧБІ) розглядається як потенційна метамодель, що здатна інтегрувати елементи когнітивної, емоційної, етичної, поведінкової та духовно-смислової роботи з клієнтами у стані глибокого дистресу. Метою дослідження є створення міждисциплінарної цілісної моделі, що поєднує принципи екзистенційної психології, позитивної психології, травматерапії, практик усвідомленості та сенсотворення. Методи. Основними методами дослідження виступають теоретичне моделювання, герменевтичний аналіз філософських джерел, компаративістика психологічних концепцій, а також описові елементи клінічного досвіду роботи з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, клієнтами у стані ПТСР. Результати. Результати дослідження свідчать, що модель Чотирьох Благородних Істин може виступати ефективним метафоричним і структурним інструментом психологічної підтримки. Вона дозволяє опрацьовувати біль, ідентифікувати джерела психічного страждання, активізувати внутрішні ресурси та сприяти переходу від травматичного досвіду до внутрішньої зрілості, сенсотворення та процвітання. Особливу увагу приділено ролі співчуття, етичної залученості, наративної реконструкції досвіду та екзистенційної рефлексії як ключовим елементам внутрішнього оновлення та цілісного відновлення суб’єкта. Висновки. У висновках підкреслюється практична значущість запропонованої рамки для психологічного консультування, групової терапії, кризового супроводу та програм психоемоційної підтримки цивільного населення, військових і волонтерів. Запропонована модель також може бути інтегрована в навчальні та тренінгові формати — зокрема для підготовки психологів, кризових консультантів і фахівців міждисциплінарних практик. Її актуальність особливо зростає в умовах тривалої моральної, соціальної та екзистенційної нестабільності.; Purpose. The article presents a conceptual and analytical study that explores the potential of adapting the Buddhist model of the Four Noble Truths as an integrative framework for psychological resilience in the context of the war in Ukraine. Traditionally serving as a guide for spiritual transformation, this philosophical approach is reinterpreted in this study as a secular framework for addressing existential crises, trauma, and loss. The model of the Four Noble Truths emerges as a metamodel that can integrate cognitive, emotional, ethical, behavioural, and spiritual components essential for working with clients experiencing profound psychological distress. The study aims to develop an interdisciplinary and holistic model that incorporates principles from existential psychology, positive psychology, trauma therapy, mindfulness-based approaches, and meaning-oriented practices. Methods. The methodology includes theoretical modelling, hermeneutic analysis of philosophical sources, comparative analysis of psychological theories, and descriptive elements drawn from clinical work with internally displaced persons, veterans, and clients diagnosed with PTSD. Results. The findings indicate that the Four Noble Truths model can serve as an effective metaphorical and structural tool for psychological support. It facilitates the processing of pain, helps identify the sources of mental suffering, activates internal resources, and aids in the transition from trauma to inner maturity, meaning-making, and flourishing. Special attention is given to compassion, ethical engagement, narrative reconstruction, and existential reflection as key inner renewal and integrative healing components. Conclusions. In conclusion, the proposed framework's practical significance is highlighted in psychological counselling, group therapy, crisis intervention, and psycho-emotional recovery programs aimed at civilians, military personnel, and volunteers. The model also shows potential for integration into educational curricula, digital learning platforms, resilience training programs, and interdisciplinary psychotherapeutic practices in conditions marked by deep social, moral, and existential instability.