https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/2739 2026-09-10T16:59:20Z 2026-09-10T16:59:20Z Yavorskiy, Andriy Яворський, Андрій https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3353 2014-02-26T13:54:15Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Vocabulary of Volyn Polissyan Patois in Volodymyr Lys’s Novel «Jacob’s Century» Автори: Yavorskiy, Andriy; Яворський, Андрій Короткий огляд (реферат): Lexical peculiarities of Volyn Polissyan patois in the text of Volodymyr Lys’s novel «Jacob’s Century» are analyzed. Polissian lexemes used by writer are systematized and commented in terms of their origin. The researcher reveals significant group of borrowings, mostly from Polish and Russian languages. The specificity of use of the Volyn Polissian patois elements by the author and the function of the dialectal words in the novel’s artistic language are indicated. V. S. Lys in the novel «Jacob’s Century» with the purpose of a regional flavor reproduction and characteristics of the heroes naturally and successfully used many Volyn Polissian lexemes not only in the dialogues of characters, but also in the author’s speech. This undoubtedly is a successful artistic device, which has the effect of subjective narrativeconfession and gives you an opportunity to perceive the novel as individualized version of the history of Ukraine of the twentieth century. У тексті роману Володимира Лиса «Століття Якова» проаналізовано лексичні особливості волинсько-поліської говірки. Використані письменником поліські лексеми систематизовано і прокоментовано з погляду походження. Встановлено, що значну групу складають запозичення, переважно з польської та російської мов. З’ясовано специфіку використання письменником діалектних елементів та функції діалектизмів у художній мові роману. В. С. Лис у романі «Століття Якова» з метою відтворення регіонального колориту та для мовної характеристики персонажів органічно і вдало використав чимало волинсько-поліських лексем, причому не тільки в діалогах героїв, але й в авторському мовленні. Це, без сумніву, вдалий художній прийом, що створює ефект суб’єктивної оповіді-сповіді і дозволяє сприймати роман як індивідуалізовану версію історії України ХХ ст.

2014-01-01T00:00:00Z Mytnik, Irena Митнік, Ірена https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3352 2014-02-26T13:03:00Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Rodzime i obce. Z badań nad imiennictwem pogranicza polsko-ukraińskiego w XVI–XVII wieku Автори: Mytnik, Irena; Митнік, Ірена Короткий огляд (реферат): This article presents specific character of antroponimic system of the Chelmia territory and the Volynia viovodship in the XVI–XVII century. The context of this study are the origins of names constituting this system. Polish-Ukrainian language relations, their political and cultural conditions as well as Polish colonisation of this land and foreign influences on the native borderlands name-giving were drawn to attention. On the one hand the observed phenomenon of interference and assimilation occurred under the influence of the substrate of the Ukrainian language, on the other hand under the influence of Polish superstrate from Volyn and eastern part of Chelm district, or vice versa, in areas of the dominance of the Polish population of the substrate under the influence of Polish and Ukrainian superstrate. The specific language of the researched area is also proved by the occurrence of names of provenance German, Lithuanian, English and Hungarian. У статті представлено специфіку антропонімічних систем, що функціонували на території Холмського та Волинського воєводства у XVI–XVII ст. Звертаємо увагу на польсько-українські мовні контакти, їхній зв’язок із політично-культурною ситуацією й колонізацією східних земель давньої Речі Посполитої, а також на іншомовні впливи в питомому іменуванні пограниччя. Вдалося встановити явища інтерференції та асиміляції, які відбувалися, з одного боку, під впливом українського мовного субстрату, а з іншого боку, – польського субстрату (на Волині, а також у частині Східної Холмщини), або навпаки - під впливом польського субстрату та субстрату українського (на територіях, на яких переважало польське населення). Про мовну специфіку досліджуваної території свідчило також існування назв, що походили з німецької, литовської, англійської та угорської мов.

2014-01-01T00:00:00Z Martyniuk, Oksana Мартинюк, Оксана https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3351 2014-02-26T12:54:36Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: L’actance dans les phrases impersonnelles (le cas du français) Автори: Martyniuk, Oksana; Мартинюк, Оксана Короткий огляд (реферат): У статті досліджено функціональні особливості актантності в безособових реченнях. Актантність визначає певну кількість актантів у реченні-висловленні, їхні комбінаторні можливості, функціональні ролі та засоби реалізації у мовленні. Аналіз комбінаторних особливостей елементів речення є необхідним для розуміння структурної і семантичної організації висловлення, адже функціонування слів у мовленні відбувається не ізольовано, а залежно від їхніх семантико-граматичних позицій. Кількість актантів у реченні залежить від валентності дієслова, яка визначає їх форму та реалізується у поверхневій структурі факультативно чи обов’язково. Через своєрідну синтагматичну валентність дієслово-предикат потребує кореляції з певними синтаксичними умовами, наявності суб’єктно-об’єктних елементів / актантів для заповнення позицій підмета і комплементів дієслова (чи суб’єкта й об’єктів). Не всі дієслова мають однакову кількість актантів. Крім того, одне і те саме дієслово може мати їх різну кількість залежно від ситуації. Досліджено різні типи безособових речень на матеріалі французької мови і виявлено способи вираження семантичного суб’єкта у таких конструкціях. This paper investigates the functional features of the actancy in impersonal sentences. The actancy specifies the number of actants in a sentence, expressing their combinatorial possibilities, functional roles and means of implementation in speech. Analysis of combinatorial features of elements of the sentence is necessary to understand the structural and semantic organization of expression, because the functioning of words in speech is not isolated, but depending on their semantic and grammatical items. Number of actants in a sentence depends on the valency of the verb that determines their shape and it is implemented in the surface structure in optional or mandatory form. Due to the specific syntagmatic valency, verb-predicate requires correlation with certain syntactic conditions, availability of subject-object elements / actants to fill positions of subject and verb complement (or subject and object). Not all the verbs have the same number of actants. In addition, the same verb can have a different number of them depending on the situation. Different types of impersonal sentences in French language were investigated, and the ways of expressing semantic subject in such structures were found.

2014-01-01T00:00:00Z Христіанінова, Раїса Khrystianinova, Raisa https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3350 2014-02-26T12:38:37Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Семантико-синтаксичні різновиди безсполучникових складносурядних речень у сучасній українській мові Автори: Христіанінова, Раїса; Khrystianinova, Raisa Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено актуальній проблемі теорії складних речень. У ній досліджено безсполучникові конструкції, утворені граматично рівноправними предикативними частинами, поєднаними сурядним зв’язком, обґрунтовано можливість зарахування таких конструкцій до складносурядних речень. Проаналізовано семантико-синтаксичну організацію цих мовних одиниць і виокремлено їхні семантико-синтаксичні типи та різновиди. Установлено, що безсполучникові складносурядні речення функціюють у сфері єднальних, зіставно-протиставних та приєднувальних відношень. Значеннєво найрозгалуженіші конструкції з єднальними відношеннями між предикативними частинами, вони репрезентовані кількома різновидами – зі значенням переліку одночасних або послідовних у часі подій, сумісності дій, обмежувальним та наслідковим. Зіставно-протиставні та приєднувальні безсполучникові складносурядні речення представлені значно вужче. Безсполучникові і сполучникові конструкції здебільшого постають як формально-синтаксичні варіанти тих самих складносурядних речень. Незначна частина безсполучникових складносурядних речень не мають відповідників серед сполучникових. The article deals with the topical problem concerning the theory of complex and compound sentences. It considers asyndetic constructions built by grammatically equal predicative parts connected with the help of coordination. There has been proved the possibility to classify those structures as compound sentences. There has been offered an analysis of semanticsyntactical arrangement of those lingual units, as well as defined their semanticsyntactical types and subtypes. It has been found out that asyndetic compound sentences function in the area of copulative, comparative-contrastive, and conjoined relations. Constructions with copulative relations between predicative parts are most spread by their semantics, being represented by several types, namely those with the meaning of simultaneous or successive events in time, those of actions compatibility, and restricting and consequent ones. Rather rare are comparative-contrastive and conjoined asyndetic compound sentences. Asyndetic and conjunctive constructions often represent formal-syntactical variants of the same compound sentences. The number of those asyndetic compound sentences that don’t have any analogues among conjunctive ones is very low.

2014-01-01T00:00:00Z Фенко, Марія Мацюк, Зоряна Fenko, Mariya Matsiuk, Zoryana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3349 2014-02-26T12:30:30Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Семантико-синтаксична категорія причини у функційній парадигмі прислівника Автори: Фенко, Марія; Мацюк, Зоряна; Fenko, Mariya; Matsiuk, Zoryana Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено розгляду проблеми периферійного статусу прислівника як самостійної частини мови та його функційного потенціалу в семантико- синтаксичній структурі речення. Студію зорієнтовано на дослідження семантичної категорії причини, що позначає дію чи явище, які стають мотивом інших подій або явищ. Прислівник, функціонуючи в семантико-синтаксичній структурі речення як причинова синтаксема, зумовлює існування власної каузальної парадигми. Відповідно зроблено спробу цілісного аналізу структурно-семантичних особливостей причинових прислівників, їх систематизації та опису. Прислівник, функціонуючи в семантико-синтаксичній структурі речення як каузальна синтаксема, зумовлює існування власної причинової парадигми. У дослідженні запропоновано класифікацію прислівникової парадигми категорії каузальності. Правомірно виокремлено два різновиди грамем: грамеми власне причини; аналітичні грамеми з каузальною семантикою. The article is devoted consideration of problem of peripheral status of adverb as independent parts and him to funkciynogo potential in to semantiko-syntactic to the structure of a sentence. A studio is orientated on research of semantic category of reason which marks an action or phenomenon, which become reason of other events or phenomena. An adverb, functioning in to semantiko-syntactic to the structure of a sentence as prichinova sintaksema, predetermines existence of own causal paradigm. The attempt of integral analysis is done structurally semantic features of kauzativnikh dialects, their systematization and description. An adverb, functioning in to semantiko-syntactic to the structure of a sentence as reason sintaksema, predetermines existence of own causal paradigm. It is offered in research classification of adverbial paradigm of category of kauzal’nosti. Two varieties of gramem are legitimately selected: gramemi actually reasons; analytical gramemi with causal semantics.

2014-01-01T00:00:00Z Рогач, Оксана Rogach, Oksana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3348 2014-02-26T12:22:30Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Лексико-фразеологічні засоби вербалізації стереотипних уявлень про характер людини Автори: Рогач, Оксана; Rogach, Oksana Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена виявленню структурно-семантичних особливостей фразеологічних одиниць англійської мови, які використовуються на позначення найтиповіших рис характеру британців, що формуються під впливом різноманітних екстралінгвальних факторів, серед яких основну роль відіграють історичні умови розвитку та становлення англійського етносу, економічні обставини, міжнародне становище; встановленню типових структурних та комунікативних типів таких фразеологічних одиниць, серед яких превалюють фразеологічні одиниці, які мають структуру простого чи складносурядного речення і використовуються у дійсному або наказовому способі і носять повчально- моралізаторський характер; виокремленню позамовних факторів, що впливають на формування характеру особистості типового англійця; простеженню зв’язку та залежності змісту аналізованих паремій від системи національних цінностей, традицій та звичаїв британського етносу, у системі яких диференційними виступають мудрість, стриманість, толерантність, гідність, показна байдужість, вміння програвати; визначенню основних типів системних зв’язків між фразеологічними одиницями, які виступають у ролі синонімів чи антонімів; вивченню таких явищ у системі фразеології, як варіативність та еліптичність. The article deals with the structural and semantic peculiar features of the phraseological units of the English language that are used to nominate the most typical features of character of the Britons such as wisdom, dignity, tolerance, indifference, an ability to be a good looser; with the typical structural and communicative types of such phraseological units among which the main ones are simple and composite sentences; with extralinguistic factors that influence the formation of a person’s character where the main role is plaid by historical factors, economic conditions, international position etc.; with finding out the connection and dependence of the content of the analyzed phraseological units on the system of national values, traditions and customs of the British ethnic community. A special attention has been paid to the structural types of the phraseological units, their communicative types from the point of view of pragmatics as well as to such phenomena as phraseological synonyms, antonyms, variants, ellypsis.

2014-01-01T00:00:00Z Приймачок, Оксана Приймачок, Оксана Pryimachok, Oksana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3347 2014-02-26T12:14:01Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Средства повторной номинации в лирике Анны Ахматовой Автори: Приймачок, Оксана; Приймачок, Оксана; Pryimachok, Oksana Короткий огляд (реферат): Статья посвящена всестороннему описанию и исследованию различных средств и способов повторной номинации в лирических произведениях Анны Ахматовой. Выяснено, что эти средства бывают двух типов: информативно- экспрессивные и формальные, но все они выполняют одну главную функцию – обеспечивают связность поэтического текста. В центре внимания оказались не только тождественные лексические повторы, но и такие повторные номинации, которые позволяют акцентировать определённые семы, избегая при этом дословных повторений. Именно наборы однокоренных, синонимичных, антонимичных, паронимичных, тематически близких и дейктических слов акцентируют внимание на определённом смысле, подчеркивают нечто важное, минуя дословный повтор. В статье подробно описаны случаи тавтологического, синонимического, антонимического, паронимического, тематического и дейктического повторов; установлены их экспрессивно-стилистические и формально- грамматические функции на уровне целого художественного текста. Показано, что именно повторная номинация является выразительнейшим средством, обеспечивающим локальную связность текста в ахматовской лирике. Статтю присвячено всебічному описові та дослідженню різноманітних засобів та способів повторної номінації в ліричних творах Анни Ахматової. З’ясовано, що ці засоби бувають двох типів: інформативно-експресивні та формальні, проте всі вони виконують одну головну функцію – забезпечують зв’язність поетичного тексту. У центрі дослідження опинилися не тільки тотожні лексичні повтори, але й такі повторні номінації, що дозволяють акцентувати певні семи, уникаючи при цьому дослівних повторювань. Саме набори спільнокореневих, синонімічних, антонімічних, паронімічних, тематично близьких та дейктичних слів увиразнюють певний смисл, підкреслюючи щось важливе і разом з тим не повторюючись. У статті детально описано випадки синонімічного, тавтологічного, антонімічного, паронімічного, тематичного та дейктичного повторів; встановлено їх експресивно-стилістичні та формально-граматичні функції на рівні цілого художнього тексту. Доведено, що саме повторна номінація є найвиразнішим засобом забезпечення локальної зв’язності тексту в ахматовській ліриці. The article is dedicated to the particular kinds of lexicological repetition as one of the means of connectedness in A. Achmatova’s lyrics. Various means of repeated nomination in Anna Ahmatova’s lyric poetry are investigated in the article. It has been found out that these means are divided into two types: informative – expressive and formal, they carry out a principal function – they represent the category of text connectedness. The types of lexicological and semantic repetition that uses for connectedness between the components of the text were determined. Main attention is paid to the repeated nominations, which allow to point out proper lexical units and to avoid direct word-for-word recurrences. Different recurrences of the same root words, synonyms, antonyms, paronyms, thematic and pronouns repetitions are described in details. Their stylistic and nominally-grammatical functions are established. It is proved that repeated nomination is the brightest means which guarantees local connectedness of the text in Ahmatova’s lyric poetry.

2014-01-01T00:00:00Z Омельковець, Руслана Omelkovets, Ruslana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3321 2014-02-25T15:03:02Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Семантична трансформація як спосіб номінації мікооб’єктів у західнополіських говірках Автори: Омельковець, Руслана; Omelkovets, Ruslana Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню лексичного складу західнополіських говірок, що становить особливий інтерес, оскільки саме в лексиці найвиразніше відбиваються різноманітні зміни в мовленні носіїв діалектів. У статті розглянуто семантичну трансформацію як наслідок метафоричних та метонімічних перенесень на основі мікологічної лексики західнополіського говору, встановлено основні семантичні моделі, за якими відбувається переосмислення. Аналіз способів номінації мікооб’єктів на досліджуваному континуумі дозволив виділити 22 типові семантичні моделі однослівної номінації. З огляду моделювання більш неднорідним є метонімічне перенесення (9 моделей, за якими утворено 43 мікономени). Кількісно більш вираженим є метафоричне перенесення (6 моделей, за якими утворено 53 мікономени), що свідчить про асоціативний спосіб пізнання діалектоносіями навколишньої дійсності. 28 % зафіксованих мікономенів складають словосполучення, у яких один компонент або ціле словосполучення зазнають семантичної трансформації метафоричного та метонімічного типу. The article deals with the investigation of lexical structure of westernpolissyan dialect which presents the particular interest as far as concerns lexics reflecting different language changes in local dialect as westernpolissyan keeps the real treasure for slav phyilology. The lexical and topical group of fungi nomination as an ancient and worth of studying in the history of language is analyzed in this article. Particularly semantic derivation is considered as a result of metaphorical transfomations based on mycological lexical units in westernpolissian dialects; the main semantic models which reconsidered are determined. The analysis of the ways in fungi nominations on the research material allowed to identify 15 common semantic models of one-word nominations. From the point of modeling the most ununiform is the metonymic transfer (9 models, according to them 43 fungi nominations are formed). The most expressive is the metaphoric transfer to quantitative data( there are 53 fungi nominations formed according to 6 models). It indicates the fact that the local population dialect is learnt in association with reality. 28 percents of fungi nominations are used as word combinations in which one component or the whole phrase have a semantic transfer metaphorical and metonymic type.

2014-01-01T00:00:00Z Новак, Галина Лещук, Юлія Novak, Halina Leshchuk, Julia https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3320 2014-02-25T14:51:09Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Морфема як компонент авторського словотвору (на матеріалі віршів Пауля Целана) Автори: Новак, Галина; Лещук, Юлія; Novak, Halina; Leshchuk, Julia Короткий огляд (реферат): В статті запропоновано лінгвостилістичний аналіз морфеми як компонента індивідуально-авторського словотвору у віршованих текстах Пауля Целана. Порушення звичної сполучуваності морфем у складі слова, що є характерним для творчої манери поета, породжує стилістичний прийом. У статті проаналізовано префіксальні та суфіксальні авторизми з перспективи їхньої семантико- стилістичної складової; визначено особливості «морфемної гри», яка не лише обіграє існуючі в мові значення, а й створює нові; з’ясовано функції морфемного повтору, а саме медіального та анафоричного; виявлено особливості «словесних ланцюгів», семантику яких простежити важко, оскільки вони утворюються на основі хаотичного нанизування морфем і тому відіграють функцію лише звукового символізму у віршованих текстах, що вивчаються. У рамках статті досліджено не лише особливості авторського словотвору з існуючих в мові морфем, а й навпаки – явище декомпонування лексем на морфеми, які набувають у поетичному просторі Пауля Целана повнозначної семантики. The article is devoted to linguo-stylistic research of morpheme as a component of individual word formation in poetic texts of Paul Celan. Violation of the usual compatibility of morphemes in the word, which is typical of Paul Celan’s manner, forms a stylistic device. The article analyses prefixal and suffixal authorisms from the perspective of their semantic and stylistic component, the play of meanings, which is caused with morphemes; the functions of repetition of the root and prefixal morphemes are studied; the peculiarities of the so called «word chains» are described and it has been found out, that the semantics of those chaotic chains of morphemes is difficult to interpret and that is why their function in the poetry texts is to deliver the acoustic symbolism in the texts of Paul Celan. In the framework of the article not only the features of the author’s word formation are analysed, but also the peculiarities of decomposition of the lexemes into the morphemes, that are defined in the poems as meaningful elements.

2014-01-01T00:00:00Z Новак, Вікторія Novak, Victoria https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3319 2014-02-25T14:43:00Z 2014-01-01T00:00:00Z

Назва: Структура дефініцій назв овочів у тлумачних словниках англійської мови Автори: Новак, Вікторія; Novak, Victoria Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто структуру дефініцій лексем, що належать до тематичної групи «овочі», у тлумачних словниках сучасної англійської мови. Проаналізовано особливості лексикографічного опису цих лексем у словникових статтях, що містять лише вербальний опис, та в тих статтях, що додають до вербального опису невербальний матеріал у вигляді зображення. Показано, що лексеми тематичної групи «овочі» мають яскраво виражений емпіричний компонент значення, який включає найхарактерніші особливості предмета, що сприймаються органами чуттів і важко піддаються вербалізації. Наявність емпіричного компоненту в першу чергу прослідковується у дефініціях слів із семантикою кольору, форми та розміру. Аналіз структури дефініцій відібраних об’єктів показав, що лексикографи використовують різноманітні засоби для фіксації емпіричного компонента значення слів: вербальні визначення, посилання на враження від інших референтів, а також супроводжують опис ілюстраціями. Саме поєднання вербального та невербального (наочного) компонентів створює конкретні уявлення про об’єкт та розкриває точну смислову структуру слова, його семантичні ознаки та семантичні відтінки. This article goes into the structure of lexeme definitions referring to the thematic group «vegetables», that appear in the explanatory dictionaries of the modern English language. The peculiarities of the lexicographic description of these lexemes in the dictionary entries that contain only verbal description and those that additionally include non-verbal material, such as illustrations, are analyzed. It is demonstrated, that the lexemes in the thematic group «vegetables» contain a strong empirical lexical component, which includes the most distinctive features of the object that are perceived by the sense perception organs and are difficult to verbalize. The empirical component is predominantly explicit in the definitions of words with the color, form, and size semantics. The definition analysis of the selected objects shows that lexicographers use various methods of fixing the empiric component of the word meaning, such as: verbal definitions, references to the previously acquired experience from other objects, and adding illustrative material to the dictionary entry. This combination of the verbal and nonverbal (visual) components creates specific ideas about the object described and reveals the precise semantic structure of the word, its semantic characteristics and connotations.

2014-01-01T00:00:00Z