https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19265 2026-09-10T16:59:22Z 2026-09-10T16:59:22Z Muradyan, Olena Yashkina, Daria Мурадян, Олена Яшкіна, Дар’я https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19808 2022-06-02T11:30:04Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: A Study of Solo-Livers in Eastern Asia: an Eye on Japan, China and South Korea Автори: Muradyan, Olena; Yashkina, Daria; Мурадян, Олена; Яшкіна, Дар’я Короткий огляд (реферат): The article examines how the processes of individualization (which in the modern world lead to many social changes, including lifestyle changes) alter the attitude to the need to start a family. Such processes also lead to the emergence of such phenomenon as "solo-living", but the analysis of the existing studies has shown that the growth of singles has not been researched in global comparative studies. The authors analyze how the problem of singles' growth in East Asian countries (with the focus on Japan, China and South Korea) is considered. Asian studies show that the lifestyle of single people is dictated by several reasons: lack of free time due to work (imbalance between work and life outside it), opposition of young people to official policies of their countries (social policy is aimed at supporting family traditions) and support for such lifestyle by marketing companies (the market is increasingly focused on singles in these countries). Prospects for further research include considering confrontation of social policies of the states and market policy on the issue of solo-living and the analysis of local studies of solo-living. Процеси індивідуалізації в сучасному світі призводять до багатьох соціальних змін, у тому числі й до змін стилів життя. Змінюється ставлення до необхідності створення сім’ї, починають виникати такі феномени, як «solo-living», проте зростання одинаків не досліджується в рамках глобальних порівняльних досліджень. У межах статті проводиться аналіз того, яким чином розглянуто проблему зростання одинаків у країнах Східної Азії на прикладах Японії, Китаю та Південної Кореї. Автори роблять висновок, що азіатські дослідження демонструють тенденцію, що стиль життя одинаків продиктований нестатком вільного часу через трудову діяльність, протистоянням молоді офіційним політикам своїх держав та підтримкою такого стилю життя маркетинговими компаніями. Перспективами подальшого дослідження тематики є розгляд протистояння соціальних політик держав і політики ринку щодо питання solo-living. Процессы индивидуализации в современном мире приводят ко многим социальным изменениям, в том числе и к изменениям стилей жизни. Меняется отношение к необходимости создания семьи, начинают возникать такие феномены, как «solo-living», при этом рост одиночек не исследуется в рамках глобальных сравнительных исследований. В рамках статьи проводится анализ того, каким образом рассматривается проблема роста числа одиночек в странах Восточной Азии на примерах Японии, Китая и Южной Кореи. Авторы приходят к выводу: азиатские исследования показывают, что стиль жизни одиночек продиктован недостатком свободного времени из-за трудовой деятельности, противостоянием молодежи официальным политикам своих государств и поддержкой такого стиля жизни маркетинговыми компаниями. Перспективами дальнейшего исследования тематики является рассмотрение противостояния социальных политик государств и политики рынка по вопросу solo-living.

2020-01-01T00:00:00Z Клименко, Олена Klymenko, Elena https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19807 2021-11-15T20:41:58Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Вербування та експлуатація дівчат під час збройних конфліктів (досвід Донбасу) Автори: Клименко, Олена; Klymenko, Elena Короткий огляд (реферат): Мета статті – вивчення проблеми залучення дітей до участі у військових конфліктах й аналіз досвіду Донбасу в питанні вербування дівчат до незаконних збройних формувань та їх опосередкованої участі (експлуатації військовими) в позабойовому житті. Оскільки ця проблема недостатньо досліджена, зроблено спробу аналізу добровільних і примусових форм вербування дівчат, ролі в цьому пропаганди в ЗМІ, соціальних та Інтернет-мереж, а також учителів загальноосвітніх шкіл і безпосередньо батьків. Окремо проведено аналіз факторів, що сприяють залученню дівчат як специфічної гендерної групи до участі в діяльності незаконних збройних формувань. Особливу увагу приділено висвітленню факторів соціального відчуження та тяжіння в рамках негативної взаємодії, а також вивченню особистісних і групових мотивів приєднання дівчат до незаконних збройних угрупувань. Окремо досліджено роль віртуальної взаємодії в процесі вербування. The purpose of the article is to study the problem of attracting children to participate in military conflicts, as well as to analyze the experience of Donbass in the issue of involving girls in the activities of illegal armed formations and their indirect participation (exploitation by the military) outside of combat life. Since this problem has not been sufficiently studied by the author, an attempt was made to analyze voluntary and compulsory forms of recruiting girls and the role of propaganda in the media, social and Internet networks, as well as teachers of secondary schools and parents directly in this. A separate analysis of the factors contributing to the attraction of girls, as a specific gender group, to participate in the activities of illegal armed groups is carried out. Particular attention is paid to highlighting the role of factors of social alienation and attraction in the framework of the negative experience of social interaction, in addition, the personal and group motives of girls joining illegal armed groups are studied. A key role in the formation of strategies for attracting girls to join military-patriotic clubs and armed groups in the Donbas is the determination of the individual characteristics of social interaction carried out by a child. The experience of negative social interaction with the immediate environment plays a fundamental role in the process of accepting consent. That is why the article analyzes the dependence of the choice of recruitment strategies for adolescent girls on the factors of social alienation and attraction of those present in their lives. Цель статьи – изучение проблемы привлечения детей к участию в военных конфликтах, а также анализ опыта Донбасса в вопросе вовлечения девушек в деятельность незаконных вооруженных формирований и опосредованное их участие (эксплуатации военными) во внебоевой жизни. Поскольку данная проблема недостаточно исследована, нами предпринята попытка анализа добровольных и принудительных форм вербовки девушек и роли в этом пропаганды в СМИ, социальных и Интернет-сетей, а также учителей общеобразовательных школ и непосредственно родителей. Отдельно проводится анализ факторов, способствующих привлечению девушек как специфической гендерной группы к участию в деятельности незаконных вооруженных формирований. Особое внимание уделяется освещению роли факторов социального отчуждения и притяжения в рамках негативного опыта социального взаимодействия, кроме того, изучены личностные и групповые мотивы вступления девушек в незаконные вооруженные группировки. Ключевую роль при формировании стратегий привлечения девушек к вступлению в военно-патриотические клубы и вооруженные группировки на Донбассе играет определение индивидуальных особенностей социального взаимодействия, осуществляемого ребенком. Фундаментальную роль в процессе принятия согласия играет опыт негативного социального взаимодействия с ближайшим окружением. Именно поэтому в статье анализируется зависимость выбора стратегий вербовки девочек-подростков от факторов социального отчуждения и притяжения, присутствующих в их жизни.

2020-01-01T00:00:00Z Дейнеко, Олександра Deineko, Оleksandra https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19806 2021-11-15T20:31:14Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Міжгрупові розколи в об’єднаних територіальних громадах: ризики послаблення соціальної згуртованості в децентралізованій Україні Автори: Дейнеко, Олександра; Deineko, Оleksandra Короткий огляд (реферат): У статті здійснено аналіз міжгрупових розколів у сприйнятті мешканців об’єднаних територіальних громад Харківської та Чернівецької областей як потенційного чинника послаблення соціальної згуртованості на рівні локальних спільнот в Україні. Спираючись на модель емпіричного вимірювання соціальної згуртованості Дж. Чана, ми здійснюємо спробу її адаптації в контексті якісної соціологічної перспективи, аналізуючи дані 26 напівструктурова-них інтерв’ю, проведених із місцевими громадськими активістами, депутатами місцевих рад, представниками адміністрації об’єднаних громад й експертами з питань децентралізації в обох регіонах України. Дослідження засвідчило наявність міжгрупових розколів за осями «новостворена громада – попередня влада»; «влада громади – місцеві мешканці»; «центр – периферія»; «багаті громади – бідні громади»; «децентралізована Україна – недецентралізована Україна». Ключовим підґрунтям для формування розколів визначено соціальні нерівності, що зумовлюють «метаморфози спроможності» реформи децентралізації в Україні. Наголошено на актуальності початку адміністративного етапу реформи децентралізації, що сприятиме скороченню соціального розриву між децентралізованою та недецентралізованою Україною. The paper is dedicated to studying major inter-group cleavages in amalgamated territorial hromadas in Ukraine as a horizontal objective component of social cohesion weakening proposed by J. Chan. The author has realized the attempt to adapt Chan’s model of social cohesion measurement in the framework of qualitative sociological perspective, basing on analysis of 26 semi-structured interviews conducted with decentralization experts, representatives of civil society, local elected officials and local authorities in the amalgamated hromadas two border regions of Ukraine – Kharkiv and Chernivtsi. The study has shown the existence of such types of inter-group cleavages «newly established hromada – the previous local authorities»; «hromada authorities – locals»; «сenter-periphery»; «rich hromadas - poor hromadas»; «decentralized Ukraine - non-decentralized Ukraine». Existence of social expectations of «old» corrupt practices reproduction in the management of the newly amalgamated hromadas, which destroys the notion of decentralization as a mechanism of strengthening democracy and transparency is identified in the study as well as the risks of local elites capture. The research has shown that various starting points of territorial units in readiness to implement the reform, the voluntary nature of amalgamation and the weak control of the implementation contributed to the formation of new intergroup alliances on the principle of «rich with rich», that led to both deepening social inequality in Ukraine and strengthening of closed «social orders» establishing. The author has emphasized the urgency of the beginning of decentralization reform administrative stage, which helps to reduce the social gap between decentralized and non-decentralized Ukraine. В статье анализируются межгрупповые расколы в восприятии жителей объединенных территориальных громад Харьковской и Черновицкой областей как потенциальный фактор ослабления социальной сплоченности на уровне локальных сообществ в Украине. Опираясь на модель эмпирического измерения социальной сплоченности Дж. Чана, делаем попытку ее адаптации в контексте качественной социологической перспективы, анализируя данные 26 полуструктурированных интервью, проведенных с местными общественными активистами, депутатами местных советов, представителями администрации объединенных громад и экспертами по вопросам децентрализации в обеих регионах Украины. Исследование показало наличие межгрупповых расколов по осям «созданная громада – предыдущая власть»; «власть громады – местные жители»; «центр – периферия»; «богатые громады – бедные громады»; «децентрализованная Украина – недецентрализованная Украина». Ключевым основанием для формирования расколов определены социальные неравенства, которые обусловливают «метаморфозы способности» реформы децентрализации в Украине. Подчеркивается актуальность начала административного этапа реформы децентрализации, способствующего сокращению социального разрыва между децентрализованной и недецентрализованной Украиной.

2020-01-01T00:00:00Z Сальнікова, Світлана Анатоліївна Salnikova, Svitlana Мурадян, Олена Сергіївна Muradyan, Olena Сидоров, Микола Sydorov, Mykola https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19805 2021-11-15T19:12:25Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Міжнародні макросоціальні показники як аналітичні інструменти в соціології Автори: Сальнікова, Світлана Анатоліївна; Salnikova, Svitlana; Мурадян, Олена Сергіївна; Muradyan, Olena; Сидоров, Микола; Sydorov, Mykola Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто низку ініційованих міжнародними інституціями проєктів, які є джерелом системи показників для порівняльного вивчення суспільств(-а) на глобальному рівні, а також розширюють спектр методичних й аналітичних інструментів у соціології. Виокремлено певні обмеження в процесі використання даних міжнародних порівняльних проєктів, як-от: порівнюваність, інтерпретація та рейтингування. Обмеження спричинені соціально-культурними відмінностями країн, відсутністю єдиної системи фіксації статистичних даних у державах, різною кількістю країн-учасниць проєктів, варіативністю джерел первинних даних для обчислення індексів. До означених причин варто додати й політичну ситуацію в державі. Аналіз даних на рівні окремої країни потребує розгляду даних за всі роки її участі в проєкті та обов’язкове звернення до змістового наповнення індексу та його складових частин. Цінність дослідження полягає також в акумуляції електронних посилань про міжнародні проєкти в межах одного джерела, що спрощує пошук необхідної інформації. Проте кількість і тематична варіативність міжнародних макросоціальних показників є значно більшою, тож перспективи цього дослідження полягають у розширенні їх кола, детальному аналізі окремих інституцій і/або проєктів, які їх конструюють; тематичних наукових дослідженнях із використанням макросоціальних показників. The article considers a number of projects initiated by international institutions, which are a source of a system of indicators for the comparative study of societies at the global level, as well as expand the range of methodological and analytical tools in sociology. In particular, World Giving Index from Gallup and Charities Aid Formation, and Wellcome Global Monitor from Gallup and Wellcome Trust, both Global Corruption Barometer and Corruption Perception Index from Transparency International, two economic indicators – Economic Freedom of the World, and Index of Economic Freedom – from The Cato Institute, Fraser institute, and The Heritage Foundation respectively, Human Development Index and Gender Social Norms Index from The United Nation, Global Peace Index and Global Terrorism Index from Institute for Economics & Peace, Vision of Humanity are considered. The authors identify the following limitations in the use of data from international comparative projects - comparability, interpretation and ranking. The limitations are caused by socio-cultural differences of countries, the lack of a single system for recording statistics in all countries, the different number of countries participating in projects, the variability of primary data sources for the calculation of indices. The specific political situation in the state should be attached to these reasons. The analysis of macro-social indicators at the country level needs to consider data for all years of the participation of country in the project and mandatory appeal to the semantic content index and its components. The value of this study is also in the accumulation of electronic links to international projects within a single source, which simplifies the search for the necessary information. However, the number and thematic variability of international macro-social indicators are much greater, so the prospects of this study are to expand their number, and detailed analysis of individual institutions and / or projects that design them, and thematic research using macro-social indicators. В статье рассматривается ряд инициированных международными институциями проектов, которые являются источником системы показателей для сравнитель-ного изучения обществ(-а) на глобальном уровне, увеличивают спектр методических и аналитических инстру-ментов в социологии. Указывается на некоторые ограничения соответствующих данных, а именно: сравнимость, интерпретация и рейтингование. Анализ данных на уровне отдельной страны требует также учитывать данные за все года ее участия в проекте и их содержательное наполнение как индекса в целом, так и его составных показателей. Ценность этого исследования – в наличии проектов и ссылок на эти проекты в одном источнике. Тем не менее, всех международных проектов оно не покрывает, поэтому перспектива исследования состоит в расши-рении круга проектов, детального анализа отдельных проектов, тематических научных исследованиях с использованием международных макропоказателей.

2020-01-01T00:00:00Z Ковальська, Єлєна Kovalska, Yeliena Джевага, Марія Dzhevaga, Maria https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19567 2022-12-12T14:45:14Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Зв’язок між рівнем невідповідей в особистих інтерв’ю та типом помешкання респондента (на прикладі аналізу параданих ESS) Автори: Ковальська, Єлєна; Kovalska, Yeliena; Джевага, Марія; Dzhevaga, Maria Короткий огляд (реферат): Збір та аналіз параданих у масових опитуваннях уможливлює підвищення рівня якості отриманої інформації, зокрема за допомогою зменшення рівня невідповідей. Вивчення параданих дає змогу дізнатися, як ті, хто відмовляється брати участь у дослідженні, відрізняються від безпосередніх учасників. Виявлено важливість виміру життєвих обставин респондента за результатами дослідження ESS, у тому числі вплив характеристики його нерухомості на ймовірність участі в інтерв’ю. На прикладі ESS проаналізовано методичні документи дослідження та масив параданих із метою дослідити, як характеристика помешкання респондента впливає на рівень невідповіді в дослідженні ESS. Основою аналізу стали парадані й керівництво для інтервʼюера ESS 2010 (ESS-5) та 2018 року (ESS-9) у Німеччині. Виявлено, що методичні й супроводжувальні документи німецького ESS зазнали змін, які мають розвʼязати проблеми дослідження та спрямовані на допомогу інтерв’юеру в тому, щоб правильно визначити характеристики житла респондента і прихильність до інтерв’юера. Для аналізу впливу характеристики помешкання респондента на ймовірсть невідповіді на анкету побудовано бінарну логістичну регресію. Виявлено, що змінні «тип будинку» й «стан будинку» лише частково пояснюють можливість установити контакт із потенційним респондентом.; Collection and analysis of respondents in mass surveys can improve the quality of information obtained, in particular by reducing the level of non-response. The study of paradata allows us to find out how those who refuse to participate in the study differ from the participants that agreed. This allows researchers to improve the interviewer's guide and develop an individual approach to each respondent. The importance of measuring the respondent's life circumstances according to the results of the ESS study was revealed, including the influence of the respondent's real estate characteristics on the probability of participating in the interview. On the example of ESS, the methodological documents of the research and the array of counselors were analyzed in order to investigate how characteristics of apartment affect the level of non-response in the ESS study. The analysis was based on paradata and a guide for the ESS 2010 (ESS-5) and 2018 (ESS-9) interviewers in Germany. It was found that the methodological and accompanying documents of the German ESS have undergone changes that should solve the research problems and should help the interviewer to determine correctly the characteristics of the respondent's home and the respondent's commitment to the interviewer. The interview plan and the interviewer's instructions include all the respondent's answers and follow-up, they still do not have written instructions for the respondents depending on the type of house in which he lives. The importance of parada has been emphasized in previous ESS studies, but despite this, the influence of paradata on the level of non-response is not raised and is not taken into account in the ESS study of almost all countries. To analyze the impact of the respondent's real estate characteristics on the probability of non-response to the questionnaire, a binary logistic regression was constructed. It was found that the variables «house type» and «house condition». only partially explain the possibility of establishing contact with a potential respondent.

2020-01-01T00:00:00Z Юхименко, Наталія Yukhymenko, Nataliia https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19566 2021-08-02T13:14:15Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Феномен булінгу в контексті соціалізації особистості Автори: Юхименко, Наталія; Yukhymenko, Nataliia Короткий огляд (реферат): У статті здійснено спробу аналізу «булінгу» як соціально-філософського феномену. Визначено, що молоде покоління транслює саме ті цінності, які формуються через взаємодію із середовищем, суспільством, у якому воно зростає. Ціннісні орієнтації особистості охарактеризовано як елементи внутрішньої (диспозиційної) структури особистості, що сформовані та закріплені життєвим досвідом індивіда в процесі соціалізації. А становлення особистісного в дитині передбачає засвоєння нею системи суспільних цінностей. Булінг розглянуто як один із факторів розкриття ієрархічних відносин особистості й соціуму в процесі соціалізації, персоналізації та самоідентифікації. Булінг визначено як цькування через насилля в процесі персоналізації.; The article attempts to analyze the category of «bullying» as a socio-philosophical phenomenon. It is determined that the young generation broadcasts exactly the values that are formed through interaction with the environment, the society in which it grows up. Personality value orientations are characterized as elements of the internal (dispositional) structure of personality, formed and consolidated by the life experience of the individual in the process of socialization. And the formation of personality in a child involves assimilation of the system of social values. It is shown that every personality has a deep need for personalization, which is the basis for communication and interaction between people, being realized in joint activities. That the personality continues itself in other personalities, «broadcasting» its individuality to others. The ability to personalization is provided by the richness of personality, the variety of means by which it can in communica-tion and activity to make an impact. It is proved that, on the one hand, the personality in the process of its formation, identifying and endowing itself with certain traits and characteristics, absorbing experience and forming its own hierarchy of values, is capable of violence, because it chooses it as an element of interaction in an environment whose values are close and related, and on the other hand, is a relay of society, which is close and related to it and through manifestations of violence as well. Bullying is considered as one of the factors of revealing the hierarchical relationship between the individual and society in the process of socialization, personalization and self-identification. Bullying is defined as bullying through violence in the process of personalization.

2020-01-01T00:00:00Z Panas, Nataliia Панас, Наталія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19565 2021-08-02T13:03:35Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Museums in Building Social Capital Автори: Panas, Nataliia; Панас, Наталія Короткий огляд (реферат): The article analyzes the role of museums in the formation of social capital in society, presents the possibilities of museum-type institutions in this context for Ukrainian society. The advantages of societies with a high level of social capital are highlighted; the urgency of this problem for our country is substantiated. Museums are a separate group of exceptional social institutions, the meaning of existence and the true nature of which was revealed and manifested only in the XXI century. Today, museums have gone far beyond their vision of decades past – in developed economies, they are becoming agents of social change, transforming social practices, helping to reduce antisocial phenomena and bringing significant benefits to local communities. We can compare how drastically the interpretation of the museum's mission and the vector of its activity in the era of globalization have changed in just some 20-30 years. Over the last decade, museums in Ukraine have responded more confidently to social and political problems in society, participated more actively in the consolidation of society, and generated new practices of cooperation with the local groups. The intensity of the media environ-ment, the rapid development of IT technologies help individual museums to more openly broadcast their communicative mission. At the present stage society is slowly but surely changing. Post-communist transformation, unpredictability of the political future, economic problems and military aggression in the east of the country have led to problems of adaptation of the population to new socio-economic conditions and test the resilience of our communities. All this changes everyday life and requires adaptation to new conditions. In this direction, provided a well-thought-out strategy and appropriate regula-tory framework, museums have significant positive potential.; У статті проаналізовано роль музеїв у формуванні соціального капіталу в суспільстві, представлено можливості закладів музейного типу в цьому контексті для українського суспільства. Висвітлено переваги суспільств із високим рівнем соціального капіталу, обґрунтовано актуальність цієї проблеми для нашої країни. Музеї – це окрема група виняткових соціальних інститутів, сенс існування та справжня природа яких вияви-лася й проявилася лише у XXI ст. Сьогодні музеї вийшли далеко за межі свого бачення минулих десятиліть – у розвинених економіках вони стають агентами соціальних змін, трансформуючи соціальну практику, допомагаючи зменшити асоціальні явища та приносячи значні прибутки місцевим громадам. Ми можемо порівняти, наскільки кардинально змінилась інтерпретація місії музею та вектор її діяльності в епоху глобалізації лише за якихось 20–30 років. Упродовж останнього десятиліття музеї в Україні більш упевненіше реагують на соціальні та політичні проблеми в суспільстві, беруть активнішу участь у консолідації суспільства, генерують нові практики співпраці з населенням. Інтенсивність медійного середовища, стрімкий розвиток ІТ-технологій допомагають окремим музеям усе активніше відкрито транслювати свою комунікативну місію. На сучасному етапі в українському суспільстві повільно, але таки відбуваються глобальні зміни. Посткомуністична трансформація, непрогнозованість політичного майбутнього, економічні проблеми та військова агресія на Сході країни призвели до проблем адаптації населення до нових соціально-економічних умов і перевіряють стійкість наших громад. Усе це змінює повсякденне життя й вимагає адаптації до нових умов. У цьому напрямі за умови добре продуманої стратегії та відповідного нормативного поля музеї мають суттєвий позитивний потенціал.

2020-01-01T00:00:00Z Опейда, Людмила Opeida, Liudmyla Опейда, Артур Opeida, Artur https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19564 2021-08-02T12:49:15Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Майбуття як філософсько-футурологічна проблема Автори: Опейда, Людмила; Opeida, Liudmyla; Опейда, Артур; Opeida, Artur Короткий огляд (реферат): У статті здійснено аналіз проблеми прогнозування та моделювання майбутнього. Конкретизовано поняття «майбуття» та «прийдешнє» порівняно з «теперішнім» і «минулим». Акцентовано увагу на тому, що методологічною основою футурологічних досліджень завжди була філософія з її світоглядно-прогностичною функцією. Для ефективнішого розв’язання проблеми потрібне поєднання обох підходів. Більше того, прогнозування майбутнього вимагає міждисциплінарних досліджень. Аналіз сучасних парадигм засвідчив, що важливо враховувати їхні позитивні сторони в намаганні накреслити траєкторію майбуття, водночас не можна нехтувати також можливими ризиками. Зрештою, сучасне суспільство настільки стрімко розвивається, що треба враховувати сукупність чинників економічного, екологічного, соціального, політичного характеру. Останні все більше набувають глобальних масштабів. Тому важливо в розробці ефективних моделей майбутнього враховувати ті тенденції, які досліджуються сучасною глобалістикою. Лише завдяки системному та комплексному підходам вдасться створити потужну модель майбутнього розвитку людської цивілізації.; The article analyzes the problem of prognostication and modeling of the future. The concepts «future» and «futurity» in comparison with «present» and «past» are concretized. The emphasis is placed on the fact that philosophy with its worldview and prognostic function has always been the methodological basis of the futurological research. A combination of both approaches is needed to solve the problem more effectively. Moreover, the future prognostication requires interdisciplinary research. The analysis of modern paradigms has shown that it is important to take into account their positive aspects in an attempt to outline the trajectory of the future, at the same time, possible risks should not be neglected. Modern society is developing so rapidly that there is a necessity to take into account a set of economic, environmental, social, political factors. The latter are becoming increasingly global. Consequently, in the development of the effective models of the future it is important to take into account the trends that are studied by modern globalistics. Only through systematic and comprehensive approaches it will be possible to create a powerful model for the future development of human civilization.

2020-01-01T00:00:00Z Ємельянова, Юлія Yemelianova, Yuliia Терещенко, Анастасія Tereshchenko, Anastasya https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19563 2022-12-12T14:44:43Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Українська освітня студентська міграція в контексті глобалізаційних викликів Автори: Ємельянова, Юлія; Yemelianova, Yuliia; Терещенко, Анастасія; Tereshchenko, Anastasya Короткий огляд (реферат): Глобалізація створила умови для вільного переміщення багатьох людей між країнами та континентами з метою працевлаштування, і це явище має стійкий характер: закриті сьогодні з приводу пандемії «Ковід-19» кордони завтра неминуче відкриються. Цьому сприяє головний економічний ефект глобалізації, який забезпечує більш розвинені держави дешевою робочою силою, а менш розвинуті долучає до сучасних технологій. Мільйони людей, у тому числі й молодь України, уже звикли до такого способу життя, який передбачає міграційні поїздки, іноді – довготривалі. Останніми роками стає помітною серед українських трудових мігрантів нова група – студентська молодь. У статті розглянуто цей соціальний факт із різних боків, проаналізовано його значення для сучасного українського суспільства, дано оцінку з позиції перспектив функціонування українського суспільства. Головним висновком є вказівка на майбутній системний структурний дисбаланс, що загрожує безпеці країни в цілому. Опис: Globalization has led to the free movement of many people between countries and continents in order to find employment. This phenomenon is becoming permanent: the borders that are today closed due to the Covid-19 pandemic will inevitably open tomorrow. Opening of borders will facilitate the main economic «mechanism» of globalization, which brings cheap labour to more developed countries and introduces poor countries to modern technologies. Millions of people on the planet are already accustomed to this way of life, which involves migratory trips, often long-term. In the era of the current wave of globalization, the phenomenon of Ukrainian labour migration, whose history began at the end of the 19th century, receives a new dimension. Labour migrants from Ukraine are one of the largest groups of migrants in Europe. According to various estimates, their number has reached several million, and this is typical for developing countries, to which Ukraine can be attributed. Researchers note that the average age of Ukrainian migrants has dropped significantly in recent years. Most of them (over 40 %) are men aged 30–44. It is also important that more than a third of migrants have a higher education, but are often forced to agree to low qualifications jobs thereby lowering their social status. Young citizens of Ukraine are also getting used to migratory trips. After Ukraine has received a visa-free regime, they willingly use the freedom of movement to test the advantages and disadvantages of living abroad. Education in Europe has become popular; more and more often Ukrainian citizens with foreign diplomas enter the labour market. The authors analyze student educational migration and argue that in modern Ukraine this process should be subject to the control of both the authorities and public organizations. The authors argue that uncontrolled educational migration is becoming the first stage of labour migration that today is already leading to imbalances in the functioning of Ukrainian society.

2020-01-01T00:00:00Z